[Розочка]

І на рахунок всіх інших коментарів.

Заміж я йшла осознанно, не вагітною і т.д. І повітряних замків не будувала... Жили спочатку з моїми батьками в місті. У нього була мрія - жити в селі, на природі. Нам вдалось її реалізувати - я продала свою частину квартири. Купили будинок, ще на ремонт гроші залишились. Почались ремонти, городи, корова... веселе сільське життя.
Але як виявилось романтики в цьому мало. (я її й не чекала, я жила в дитинстві в селі).
Окрім постійних проблем зі здоров'ям (тягнув шов після грижі), абсолютно ніякої зацікавленості в вирішенні побутових проблем. І улюблена відповідь на любу ідею "А що я можу зробити?"
Потім була жахлива аварія. Я лишила 2х дітей на сестру, господарку на батьків і місяць сиділа в лікарні. Далі важкий період реабілітації. Проблеми з боргами були вже тоді. І перші скандали.
Після аварії все ніби налагодилось.
Народилась донечка. Ремонти більш-менш завершили, залишилась ще ванна. Незадовго до пологів в чоловіка знайшли міжхребцеві грижі. На лікування знову напозичала в подружок, і він поїхав в лікарню (хоча це не було терміново). І за 3 тижні до пологів я залишилась сама з 2а дітьми, з коровою...і т.д. Слава Богу пролікувався, все обійшлось...
Отримала дитячі - борги роздала... Забула додати, що після аварії з роботи звільнили, дали інвалідність (зараз вже зняли, бо не має грошей щоб щороку продовжувати).


Моя проблема не в тому, що я "будую повітряні замки", іт.д. Моя проблема - я НІЧОГО НІКОЛИ не вимагала. Я не маю жодної золотої прикраси (а ті що мала - я продала коли були проблеми). Я не вимагаю нового одягу (хожу в 1 куртці вже 6 років), що є те є.


Тепер, на рахунок іншої сторони.
В мене "ідеальний" чоловік. Він ніколи не кричить, не ображає, 10р не пив (по святах вино). Прийдуть друзі - зробить чай. Подружки завидують...
Це я недовольна і ще щось хочу.

Якось так.

Я багато разів говорила, вислуховувала, все розуміла, домовлялася, йшла на компроміс.... і головомойки приходилось робити...


Але мені просто увірвався терпець. все... мені набридло все розуміти і чогось чекати.
Тому, я покищо офіційно ще не подаю на розлучення, хочу просто поїхати... щоб на відстані подумати і все вирішити...