Ця культура вже кілька років вирощується в Закарпатті — тамтешній клімат підійшов для тропічної ягоди. Фермер В’ячеслав Кантур не тільки зважився «переселити» такий бізнес в Черкаську область, а й вивести його на промислові масштаби. Про свій досвід, спостереження і плани він розповів iAgro.

Я за фахом — будівельник. У 2014 році вийшов на пенсію і через півроку вирішив зайнятися агробізнесом. Почав шукати, який напрямок освоїти. Привернула екзотична ягода — ківі. Вирішив використовувати саджанці сорту Карпат Стратона Валентайн, вони морозостійкі. Цей сорт вивів Генріх Стратон, а на його «акліматизацію» до українських погодних реалій знадобилося 17 років. Тепер він витримує температурний режим до мінус 28 градусів. Це підтвердили на випробувальній станції в Харківській області, де з 2015 року вирощують сім рослин.

У 2015 році купив першу сотню саджанців і посадив їх у дворі у свого друга, колишнього голови колгоспу, город якого виходить на озеро. Ківі вимагає дуже рясного поливу, тому легкий доступ до водойми був вирішальною умовою. Сьогодні чотири рослини зі ста ростуть, а 96 загинули. А одну рослину — контрольну — я посадив у себе вдома. Ось на ній в наступному році буде перший урожай. На цьому кущі наросло близько 80 м гілок, а урожай знімається при середньостатистичних 20 м. Так і вдалося переконатися, що ківі — дуже життєздатна рослина.

Перший досвід в процесі закладки саду ківі був швидше негативний. Виявилося, що в цій справі дуже багато нюансів: потрібно знати, які грунти, яке закислення грунту, як і чим удобрювати і поливати, скільки разів. До речі, полив обов’язково потрібен крапельний, без нього виростити ківі неможливо.

У 2018 році на 0,5 га посадив першу промислову плантацію — 500 саджанців. Наступної весни вже буду садити 5 тис. саджанців на п’яти гектарах. Зараз починаю займатися підготовкою грунту для весняної посадки. Досвід вже отримано такий, який дозволить при збільшенні в 10 разів числа саджанців на стільки ж збільшити ефективність вирощування ківі. Я навіть витримав «інспекцію» самого Стратона — коли він приїхав сюди, то мало не заплакав. І каже: «Я такого ніде раніше не бачив, щоб так все було вилизано, чисто, акуратно, щоб рослини так розвивалися і для них були створені такі умови. Це просто фантастика».

Стартові вкладення для посадки такого саду ківі — 15 тис. доларів на гектар. Вартість крапельного поливу на півгектара — близько 1,5 тис. доларів.

Мінімальна врожайність з куща — 30 кг, і якщо на гектарі 1 тис. кущів, то урожай складе 30 тонн. При мінімальній закупівельній ціні в 1 євро/кг ягоди виходить 30 тис. євро з гектара. У перспективі ми розраховуємо отримувати середню врожайність з куща близько 50 кг, так що прибуток буде зростати.

Вартість саджанців варіюється в залежності від того, яку партію берете. Якщо один саджанець, то це 10 доларів. Мені 500 саджанців ківі обійшлися по 5 доларів за одиницю.

На другому місці за витратами — шпалери. Ківі — це ліана, і їй потрібна опора. Для цього встановлюються стовпчики, на них — горизонтальні поперечини, і все це перев’язується оцинкованим або краще нержавіючим дротом. Конструкція повинна бути дуже міцною і надійною, щоб витримувати навантаження до 100 кг. Такі шпалери обходяться близько 4 тис. доларів на гектар.

Близько 2 тис.доларів буде коштувати поліпшення грунтових умов. Тому що в Україні таких грунтів, в які можна просто посадити ківі, немає. Їх потрібно готувати під посадку: наприклад, якщо грунт сильно жирний (чорнозем), то слід додавати пісок. І ще близько 3 тис. доларів доведеться витратити на догляд за рослиною протягом трьох років до першого врожаю.

У перший же врожайний рік вкладені інвестиції в сад ківі окупаються з лихвою.

В теорії урожай з куща ківі знімається на четвертий рік. Але я вже точно знаю, що мінімум на рік цей термін можна скоротити завдяки певним технологіям, які ми в цьому році відпрацювали. Але розкривати секрет не буду.

А рослина взагалі виходить абсолютно екологічно чистою. Ті ківі, які ми купуємо в Новій Зеландії, Греції, Іспанії, — вони все оброблені хімією, як будь-які інші імпортні фрукти. В одній з європейських країн, куди я в цьому році відвіз кілька плодів, провели лабораторне дослідження і сказали: «Ми такого ще не бачили. Чи готові купувати у вас скільки є, хоч тисячу тонн».

Планую, що до 2020 року плантація ківі становитиме 10,5 гектарів. І така площа саду дозволить отримувати як мінімум 500 тис. доларів на рік.

Взагалі, розвиток теми ківі я почав з вивчення збуту. Вигіднішої культури для вирощування, ніж ківі, на земній кулі немає. Якщо за яблука можна отримати тисячу євро з гектара, за лохину — 12 тисяч євро, то мінімальна реалізація ківі при виході на промислове плодоношення становить 30 тисяч євро/га.

На сьогодні на земній кулі виробляється близько 800 тис. т ківі. Попит на цю ягоду в ЄС задоволений на 60%. В Україні на сьогодні експортується 10 тис. Т ківі, і у нас теж зростає культура споживання цього продукту. І я б просто мріяв про те, щоб всю свою продукцію продавати всередині своєї країни.

Крім того, в перспективі потрібно буде налагоджувати свою переробку. Щоб зробити такий міні-цех, знадобиться всього лише три одиниці обладнання і п’ять чоловік обслуговуючого персоналу. Приміщення під сховище об’ємом 300 тонн і під цех 200 кв. метрів у мене є. А вкладення будуть потрібні не більше 50-60 тис. доларів.

Мені гарантували мінімальну врожайність ківі протягом 50 років. Але існуючий світовий досвід показує, що і до ста років такий сад може плодоносити. Тому ківі — це майбутнє не тільки моє, а й моїх онуків і правнуків.
https://agroinsider.com.ua/2018/10/0...ovij-sad-kivi/