Картофель, агротехника

[Картофаныч]

Сообщение от natalka

Ви тут все про квіточки, а ось у мене поки не цвіте. Але хочу порадитись. Стало досить холодно і вогко після дощів. Мабудь варто для профілактики картоплю побризгати від фітотори? останні два роки користувалася Тату? все одно через якійсь час листя жовкло. А в кого які думки. Може ж є кращі препарати або інші методи.

Если фитофтороз уже поразил листья,то вряд ли какой препарат эти листья спасет.Но. как показала моя практика,если поразиться успела небольшая часть листьев,они все равно прапали,но остальная часть кустов после обработки Тату- выжила и .например,на помидорах дала плоды, а на картофеле ботва оставалась зеленой до естественного отмирания.
Вы правы в том, что нужно побрызгать сейчас для профилактики до появления фитофтороза.любым препаратом контактного действия.А после окончания действия контактного препарата - системным, например, тем же Ридомилом.
Тату,если не подделка.показывал наилучшие результаты,но он и один из самых дорогих.

[коропец]

Сегодня, зацвела одна из новинок, "Mayan twilight" (Сумерки майя) 2004г Шотландия,цветок очень мелкий, но много

А при фиточистке случайно добыл "Малиновку"

[Картофаныч]

В
Вчера выкопал Киранду для повторной посадки

[Альбертыч]

Сообщение от Картофаныч

Вчера выкопал Киранду для повторной посадки

Сразу вопрос, как готовите картошку ко второй посадке, чем обрабатываете и вообще, как ускоряете проращивание

---------- Post added at 20:59 ---------- Previous post was at 20:53 ----------

Сегодня посмотрел листоклубни, заложенные 26 мая.
На одном уже начал завязываться клубенёк. На другом, маленький пасынок пошёл в рост, может был слабо прикопан, а может и стоит их вообще обрывать

[коропец]

Сообщение от Картофаныч

///
Вчера выкопал Киранду для повторной посадки

Когда садили?

[Картофаныч]

Сообщение от коропец

Когда садили?

Клубни весом в среднем 120-150 гр были хорошо пророщены.перед проращиванием клубни обработал биоглобином и растворином. С ростками от 1 до 1,5 см высадил в первых чмслах апреля в грядку- короб с накрытием пленкой. хотя в этом году уже с первого апреля была очень теплая погода.для повторной посадки в прошлом голу замачивал их в стимулирующем растворе (100 г тиомочевины, 100 г роданистого калия, 200 мг янтарной кислоты, 50 мг гиббереллина, растворенных в 10 л воды (гиббереллин растворял в спирте отдельно). Опрыскивал картофель этим составом. в этом году экспрементирую.один состав:гибберрелин,янтарная кислота (как выше) и 1 ампула потейтина.30 минут замачивания.второй состав тоже самое.но с добавлением димексида-продается в любой аптеке(на 5 литров раствора-2 ст. ложки димексида).время замачивания 15 минут.Попробую и другие составы для эксперимента.

[коропец]

Сообщение от Альбертыч

Кстати, ... Чёрный принц и наша местная продолговатая Кубинка, показали полную идентичность. Визуально неотличимы. Не понятно пока с Васильком, так как высадил значительно позже.

А с "Васильком" так просто не розобраться, у меня была партия с таким названием, как было сказано это последнее оновление того же "Чёрного принца" в Питерском НИИ. Инфа подтвердилась сходство полное...
А вот теперь миниклубни "Василька" с Московского НИИ показывают совсем другое: более широкий лист, куст более низкий, разложистый, антоцианового окраса стеблей меньше. Возможно это признаки ещё ни о чём не говорят, жду цветения, окончательно можно будет судить после выкопки.

[Альбертыч]

Сообщение от коропец

А с "Васильком" так просто не розобраться, у меня была партия с таким названием, как было сказано это последнее оновление того же "Чёрного принца" в Питерском НИИ. Инфа подтвердилась сходство полное...
А вот теперь миниклубни "Василька" с Московского НИИ показывают совсем другое: более широкий лист, куст более низкий, разложистый, антоцианового окраса стеблей меньше. Возможно это признаки ещё ни о чём не говорят, жду цветения, окончательно можно будет судить после выкопки.

У меня, картина схожая, с этими же признаками, потому и написал, что непонятно.
Развивается очень медленно, посаженный одновременно с Синеглазкой, зацветает значительно позже ЧП же зацвёл даже раньше...

[Медведь]

В этом сезоне составился эксперимент. При проращивании славянки показал ей какой харч её ждёт на грядке, мульча из разлагающихся опилок, в них и проводил проращивание. Кондор прорастал без этого. Результат: славянка двинула в рост так что не догонишь, а кондор пока присматривается, если не поймёт харчи и вырастет с никаким урожаем, т.е. появит невосприимчивость к интенсивному питанию, сокращу.

[коропец]

Сообщение от Медведь

В этом сезоне составился эксперимент. При проращивании славянки показал ей какой харч её ждёт на грядке, мульча из разлагающихся опилок, в них и проводил проращивание. Кондор прорастал без этого. Результат: славянка двинула в рост так что не догонишь, а кондор пока присматривается, если не поймёт харчи и вырастет с никаким урожаем, т.е. появит невосприимчивость к интенсивному питанию, сокращу.

При подведении итогов учитайте то, что "Славянка" сама по себе более районирована для ВАс чем "Кондор", он более теплолюбив. По этому высаживать первую можно при температуре грунта 7-8градусов, а Кондор как и его родного брата "Рокко" при 12-14 градусов почвы. А как было у Вас, придерживались рекомендаций по каждому сорту?, или .......опыт нужно повторить на следующий сезон.

[Медведь]

Ну вот теперь всё понятно, под мульчей то прохладно, посмотрим может позже начнёт к харчу тянуться.

[Aleska]

Прочитала ВСЕ! А в голове каша....Помогите, пожалуйста...Картошка начинает цвести, по краю посажена кустовая фасоль...Ботва картофеля как то затенила фасоль..Можно ли оборвать ну очень мешающие листья ботвы ??
И среди красивых кустов картофеля есть 3 с какими то скрюченными , сложенными листьями...Что предпринять??

[коропец]

Сообщение от natalka

Ви тут все про квіточки, а ось у мене поки не цвіте. Але хочу порадитись. Стало досить холодно і вогко після дощів. Мабудь варто для профілактики картоплю побризгати від фітотори? останні два роки користувалася Тату? все одно через якійсь час листя жовкло. А в кого які думки. Може ж є кращі препарати або інші методи.

Читайте
http://kartofel.at.ua/publ/kartofel/...oza/11-1-0-291

[Картофаныч]

Сообщение от Медведь

В этом сезоне составился эксперимент. При проращивании славянки показал ей какой харч её ждёт на грядке, мульча из разлагающихся опилок, в них и проводил проращивание. Кондор прорастал без этого. Результат: славянка двинула в рост так что не догонишь, а кондор пока присматривается, если не поймёт харчи и вырастет с никаким урожаем, т.е. появит невосприимчивость к интенсивному питанию, сокращу.

Насколько я понял,Славянка проращивалась в опилках и потом в такой же среде росла дальше,а Кондор проращивался без опилок.
К тому, что написал Николай, добавлю еще один момент.Любое растение старается приспособить свою биофабрику на те условия, в которых вынуждено расти.
В свое время И.В.Мичурин для вывода засухоустойчивых сортов плодовых деревьев. специально лишал влаги и отбирал потом те,которые и в этих условиях росли и плодоносили.
Точно так и с картофелем.Проращивая на определенном агрофоне,мы запускаем биофабрику клубня ,использующую этот агрофон.Если после проращивания клубень попадает в те же или лучшие условия, он продолжает хорошо и дальше развиваться,если попадает на другой агрофон-это стресс,это необходима перестройка,на это уходит время и силы,а соответственно может наблюдаться потеря в темпе и развитии.

---------- Post added at 07:53 ---------- Previous post was at 07:40 ----------

Сообщение от Aleska

Прочитала ВСЕ! А в голове каша....Помогите, пожалуйста...Картошка начинает цвести, по краю посажена кустовая фасоль...Ботва картофеля как то затенила фасоль..Можно ли оборвать ну очень мешающие листья ботвы ??
И среди красивых кустов картофеля есть 3 с какими то скрюченными , сложенными листьями...Что предпринять??

Скорее всего эти 3 куста поражены вирусной инфекцией,поэтому лучше их удалить с участка.
Если ботва мощная, куст многостеблевой.то оборвать листья ботвы можно,если они сотавляют незначительную часть от общей массы(скажем не более 10%).Это входит в естественную потерю от поражения проклюнувшимися молодыми колорадами и т.д. Большее обрывание будет уже сказываться на фотосинтезе и соответсвенно урожае картофеля.На малостеблевом обрывать нежелательно,тут нужно выбирать-либо фасоль либо картофель

[коропец]

Може комусь буде цікаво:

Якісний посівний матеріал картоплі першої репродукції – це запорука високого і гарантованого врожаю.
Згідно зі стандартом України ДСТУ 4013-2001 “Сортові та посівні якості картоплі насіннєвої. ТУ” насіння картоплі першої репродукції повинно відповідати таким вимогам:
Кількість бульб уражених вірусами: 10%
Враження мокрою гниллю: не допускається
Чорна ніжка: 0,3%
Фітофтороз: 2,0%
Сухі гнилі (фомоз, фузаріоз): 1%
Ризоктоніоз, якщо уражено поверхню бульби:
від 1/8 до 1/4: 1,5%
понад ¼: не допускається
парша звичайна та срібляста (якщо уражено ¼ поверхні бульби): 3,0%
наявність бульб з ознаками задухи, підмерзлих, з опіками: не допускається.
Наявність бульб, пошкоджених шкідниками та механічно 8%
Наявність бульб, що не відповідають вимогам по розміру 7%
Наявність землі і сторонніх домішок % від маси бульб: 2%
Розмір бульб: подовженої форми 28-55мм, округлої форми 30-60мм








Для вирощування якісного насіння картоплі першої репродукції й отримання насіння, що відповідає Стандарту України, слід чітко дотримуватися технології вирощування насіннєвої картоплі. Оскільки насінництво картоплі відрізняється від вирощування промислових сортів масової репродукції, в першу чергу увагу слід приділити таким вимогам:
1. Місце розміщення насіннєвої сівозміни. Ґрунтово - кліматичні умови.
2. Організація гарантованого зрошення.
3. Достатній рівень забезпечення спеціалізованою технікою для вирощування насіннєвої картоплі.
4. Наявність сучасних сховищ.

Розміщення насіннєвої сівозміни Ґрунтово-кліматичні умови вирощування картоплі

Основною вимогою до розміщення насіннєвої сівозміни є природна ізоляція полів. Вони повинні знаходитись на значній відстані від можливих джерел поширення і перенесення вірусних інфекцій. Крім того, ділянки розмноження насіннєвої картоплі повинні розміщуватися в зонах помірного температурного навантаження. Такі зони на території України знаходяться в північній частині Чернігівської, Житомирської та Волинської областей, в Прикарпатті та Карпатах.
Для отримання високоякісного насіння картоплі потрібні легкі за механічним складом з невеликим вмістом глини, добре провітрювані, що швидко прогріваються, здатні до подрібнення ґрунти. Найкращими являються суглинки і піщані суглинки. Такі вимоги до ґрунту обумовлені, в першу чергу, фізіологічними особливостями самої картоплі, умовами її росту і розвитку, а також тим, що під час механізованого збирання бульби мають бути мінімально травмованими, а осіннє збирання має проводитися за будь-яких погодних умов.
Бульби картоплі починають проростати, коли температура ґрунту перевищує 4°С., ріст розпочинається за температури ґрунту 8°С. Оптимальними умовами для росту, розвитку та утворення бульб є середньодобова температура ґрунту 17°С та 50%-на повна польова вологоємність. Ріст і розвиток картоплі затримується, коли температура піднімається до 29-30°С, і повністю припиняється за температури >35°С. Порівняно з іншими культурами картопля середньо вибаглива до вологи, але дуже добре реагує на зрошення. На утворення врожаю в 50 т/га потрібно близько 3 000 т води. Нестача вологи, так само, як і її надлишок, і виникаючий при цьому дефіцит повітря, обмежують ріст і формування бульб.

Місце картоплі в сівозміні

Для насіннєвої картоплі не допускаються внутрішні й зовнішні пошкодження, тому розміщення її в сівозміні повинне бути оптимальним, щоб максимально використати потенціал гарного попередника. Поля повинні бути рівними і без каміння. Після попередників, особливо це стосується багаторічних трав та озимих культур, у ґрунті не повинні залишатись дротяники, личинки травневого хруща, багаторічні коренепаросткові бур’яни.
Картопля досить вимоглива до вмісту органічної речовини і вимагає добре структурованого ґрунту . Тому в сівозміну слід включати багаторічні трави, проміжні культури (гірчиця, редька) після зернових попередників, а також слід залишати всю солому після збирання врожаю, подрібнювати її, та заробляти таким чином, щоб вона розклалася до початку посадки. Поля під картоплю мають бути максимально вільні від бур’янів.
В якості попередників для картоплі підходять усі зернові та бобові культури, а також чисті від бур’янів багаторічні трави. Кукурудза є гіршим попередником для картоплі, оскільки після неї залишається багато решток у ґрунті , що не перегнивають до наступної осені і не сепаруються через комбайн під час збирання. Не припустимим попередником є ріпак, особливо на площах, де застосовували ґрунтові гербіциди з довготривалою післядією.

Підготовка ґрунту

Якісна підготовка ґрунту є однією з головних передумов отримання якісного насіння картоплі. Цей агрозахід має забезпечити:
• Розрихлену дрібногрудкувату структуру до посадки; створити умови для безперешкодного проникнення коренів в орний і підорний горизонти;
• Гомогенну структуру ґрунту , з оптимальною аерацією;
• Збереження ґрунтової вологи, поглинання і накопичення осінніх та зимових опадів;
• Формування оптимальних гребенів, необхідних для росту і розвитку картоплі, а в подальшому – для нормального механізованого збирання бульб з мінімальним травмуванням.
В Україні основною умовою отримання стабільного і якісного врожаю є оптимальне забезпечення рослин водою, тому всі операції при підготовці ґрунту мають бути спрямовані на збереження, накопичення та мінімізацію втрат вологи протягом усього вегетаційного періоду.
Оптимальним варіантом для вирощування картоплі є мінеральний тип ґрунту з вмістом глини від 12 до 18%. Такі ґрунти поширені в Чернігівської області. Цей тип ґрунту має достатньо глини для того, щоб утримувати вологу, і в той же час, є досить легким, щоб не утворювались грудки під час механізованого збирання врожаю. На таких ґрунтах достатньо провести зяблеву оранку на глибину 27-30 см і передпосівний обробіток активною чи пасивною фрезою на глибину 10-15 см.
Більш складною є ситуація на ґрунтах з вмістом глини більше 18%. За такого вмісту глини, особливо якщо її частка перевищує 25%, існує висока ймовірність утворення грудок у період збирання. При вирощуванні картоплі на таких ґрунтах слід бути готовим до додаткових витрат, спрямованих на покращення структури ґрунту та зменшення його грудкуватості. Основні заходи з покращення ґрунту потрібно проводити в попередниках. Слід вводити такі забуті прийоми, як посів сидератів, заорювання решток попередника, тощо.
На полях, де є багато «блюдець», обов’язковим є проведення щілювання ґрунту восени до початку оранки. Щілювання проводиться плоскорізом - глибокорозпушувачем на глибину 45-50 см. Цей прийом покращує проникнення зимової вологи в ґрунт та зменшує накопичення вологи в низинах, блюдцях, що в свою чергу дозволяє раніше розпочати посадку картоплі.
На ґрунтах із вмістом глини менше 12% слід висівати сидерати для збільшення вологоємності ґрунту , а також організовувати полив достатньої потужності.
Якщо не було проведено нарізання гребенів з осені, то весною обов’язково слід проводити підготовку ґрунту за допомогою фронтальної фрези, або садити картоплю у гребені, нарізані за допомогою суцільного гребнеутворювача безпосередньо перед проходом саджалки. Конкретний тип обробітку ґрунту слід обирати залежно від ґрунтово-кліматичних умов того чи іншого господарства, а також від наявної матеріально-технічної бази.
Живлення
Картопля – дуже вимоглива рослина до наявності в ґрунті поживних речовин. Для отримання якісного, високого врожаю вони мають бути надані вчасно, в потрібній кількості, та у відповідній формуляції. Кількість добрив, які вносяться в ґрунт, мають відповідати запланованому врожаю, особливостям сорту та рівню доступних елементів у ґрунті.
Найбільшу потребу картопля виявляє до азоту та калію. Співвідношення азот : фосфор : калій складає 1 : 0,4 : 1,7. Завжди слід пам’ятати про співвідношення елементів живлення і чітко його дотримуватися. Так при великих, не збалансованих іншими елементами дозах азоту, виникає небезпека накопичення нітратів у бульбах, які в подальшому будуть впливати на якість зберігання картоплі.


Поглинання поживних речовин картоплею в кг д.р. на 100 ц маси врожаю
Елементи N P2O5 K2O MgO
Картопля пізня (бульби + гичка) 45...55 15...20 75...90 8...15

Маючи дані щодо виносу елементів з ґрунту, їхнього вмісту та запланованому врожаю, вираховують потребу в добривах та визначають терміни їх внесення протягом всього періоду вегетації.
Слід пам’ятати, що потреба в поживних речовинах у картоплі проявляється ще до формування врожаю. Так до цвітіння рослини споживають до 75% азоту, близько 66% фосфору і калію та 50% магнію.
Для прикладу можна навести середні норми внесення елементів живлення для отримання врожаю в 40т/га на середньо забезпечених ґрунтах для сорту Сатіна: N 140-160, P2O5 110-130, K2O 250-300.
Крім макроелементів, картопля досить чутлива до наявності таких мікроелементів, як: кальцій, марганець, бор, сірка, залізо, цинк. Тому також важливо мати інформацію про наявність цих елементів у ґрунті, та покривати їх нестачу фоліарним внесенням чи безпосереднім внесенням у ґрунт. Виходячи з вищесказаного, основне внесення добрив слід проводити безпосередньо перед посадкою за допомогою суцільних розкидачів, або, якщо саджалка обладнана апаратом для внесення туків, локально в рядки на глибину 8-10 см нижче залягання бульби. Добре зарекомендували себе для живлення картоплі комплексні безхлорні добрива. Частину азотних добрив краще вносити дещо пізніше – перед початком нарізання гребенів на полях картоплі. При внесенні азотних добрив слід зважати на те, що азот легко вивітрюється з аміачної селітри і тому її необхідно дуже швидко заробляти в ґрунт.
Залишок азоту вносять для швидкого формування вегетативної маси рослин у вигляді карбаміду по вегетації в дозі 10-15 кг/га на 250л води/га. Кількість позакореневих підживлень слід регулювати виходячи із стану розвитку вегетативної маси. Правильним є формування вегетативної маси, якщо перед початком цвітіння міжряддя повністю зімкнулися. У період цвітіння і після нього вегетативні підживлення азотом не проводяться.
Для зменшення негативного впливу високих температур на рослини проводять також позакореневі підживлення мікроелементами. Ці обробки забезпечують рослини макро - і мікроелементами та підвищують стійкість рослин до дії високої температури або інших стресових чинників.

Посадка і догляд

Посадку картоплі слід розпочинати за постійних позитивних температур 5-6°С і проводити у максимально стислі строки. Рання посадка дає ряд переваг порівняно з більш пізніми термінами: бульби отримують достатній рівень вологи, нижчі температури сприяють швидким і дружнім сходам, та закладці більшої кількості столонів. Звичайно, існує ризик весняних заморозків, але переваг від ранньої посадки значно більше, ніж недоліків. Крім того, за останні 7-8 років не спостерігалося значних весняних заморозків, які б сильно пошкоджували сходи, але постійно відмічалися весняні посухи та суховії, що призводили до зрідження сходів або розтягування періоду сходів.
При ранніх термінах посадки також слід зважувати на холодний та вологий ґрунт. За цих умов збільшується ризик захворювання сходів картоплі ризоктоніозом. Тому обов’язковим елементом технології є протруювання картоплі фунгіцидно-інсектицидною сумішшю препаратів, які досить ефективно захищають сходи картоплі від хвороб та шкідників. Крім того, інсектицидна складова захищає рослини картоплі від пошкодження колорадським жуком до фази змикання рядів. На даний час існують кілька препаратів, зареєстрованих для протруювання картоплі. Схему протруювання картоплі та тип препаратів слід підбирати виходячи із погодних і фітосанітарних умов, та фінансових можливостей господарства.
Від ґрунтових шкідників препарати на основі імідаклоприду захищають лише в тому випадку, якщо шкідник потрапляє безпосередньо в зону розміщення препарату, при цьому молоді бульби взагалі не захищені від враження дротяником, хрущем та ін. Тому доцільним є використання ґрунтових гранульованих інсектицидів на основі фіпронілу. Такі препарати мають пролонговану дію і достатню ефективність для захисту нового врожаю від ґрунтових шкідників протягом всієї вегетації. Вносять їх в ґрунт за допомогою спеціальних аплікаторів, встановлених на саджалці, одночасно з протруюванням бульб рідким протруйником.
Посадка картоплі проводиться сучасними саджалками ложкового типу. Ці саджалки забезпечують прийнятну точність посадки та внесення мінеральних добрив. При посадці насіннєвої картоплі особливу увагу слід звертати на ризик інфікування внаслідок перемішування елітного насіння під час посадки. Тому, можливо для України це звучить незвично, після висадки кожного сорту слід ретельно очищати саджалку від залишків бульб попереднього сорту та промивати її водою. Деякі господарства навіть проводять обеззараження за допомогою формалінового розчину. Ці операції слід проводити через те, що існує великий ризик провести інфікування насіння вірусами, бактеріальними чи грибковими хворобами. Це також дозволяє уникнути сортозмішування, що є важливим для дотримання вимог до насіннєвого матеріалу високої якості.
Згідно з стандартом України про насіння картоплі, посадковий матеріал може бути розміром 28-60 мм. Практика показала, що краще розділяти насіння на фракції 35-45 мм та 45-60 мм. Це пов’язано з тим, що бульби такого розміру мають достатню енергію і гарантовано дають сходи. Якщо посадковий матеріал якісний, можливо використовувати насіння фракції 28-35 мм. Використання насіння цієї фракції виходить більш дешевим (менше затрат на перевезення, зберігання, протруювання, менша норма посадки і т.д.), але на перших порах йому слід приділяти більше уваги, ніж насінню інших фракцій. Норма посадки картоплі вираховується виходячи з кількості продуктивних стебел на гектар. Картоплина розміром 35 мм. може мати в середньому 3-4 стебла, а картоплина розміром 60 мм– 6 стебел. Для отримання насіннєвої картоплі необхідної фракції потрібно збільшувати густоту посадки картоплі, щоб уникнути утворення бульб діаметром > 60 мм. Норма стеблестою на насіннєвих посівах складає 280-320 тис. стебел/га. Тому, для коректного розрахунку густоти стеблестою і, відповідно, правильного визначення норми посадки, необхідно проводити розділення картоплі на вище вказані фракції.
Виходячи з цього, середні норми посадки для насіннєвої картоплі для фракції 28-35 мм становлять 1,6-1,9 т/га при густоті посадки 70-73 тис/га, 32-45 мм – 2-2,5 т/га при густоті 65-70 тис/га, а для фракції 45-60 мм – 2,8-4 т/га при густоті 56-60 тис.га.

Після завершення посадки картоплі починається період догляду за посівами, який умовно можна розділити на етапи:
- Механічний догляд.
- Хімічний догляд.
- Вірусні та сортові прочистки.
- Полив.
Незалежно від того, яку технологію використовує господарство, механічний догляд розпочинається з нарізання гребенів. Нарізання гребенів може проводитися одночасно з посадкою. На даний час сучасні саджалки комплектуються пасивними гребнеутворювачами, які прикріплені позаду саджалки. Такий спосіб нарізання гребенів, на нашу думку, має свої переваги та недоліки. Так, якщо ґрунт добре підготовлений перед початком посадки, господарство використовує високоякісний посадковий матеріал, наявна достатня кількість вологи в ґрунті, то цей спосіб нарізання гребенів забезпечує точне розміщення картоплі по центру гребеня та усуває небезпеку вирізання – загортання сходів картоплі.
Якщо існує значний ризик враження сходів картоплі ризоктоніозом, і господарство має відповідальних, вправних механізаторів, то можна використовувати так зване «сліпе» нарізання гребенів. У цьому випадку після посадки витримується певний час для прогрівання картоплі в ґрунті та початку утворення кореневої системи, і тоді, обов’язково до появи сходів, проводиться формування гребенів.
У гребені формується урожай картоплі, і тому він повинен мати достатній розмір, щоб вмістити всю бульбу. Так, згідно з досвідом, у гребенях висотою 27-30 см і 90-95 см у обхваті може розміститися врожай 450-650 ц/га. Такі гребені формуються за допомогою активних чи пасивних фрез для міжрядного обробітку. Основна вимога до гребеня – він повинен мати гладеньку поверхню і бути достатньо щільним, щоб не розмивався під час поливів. Якщо обгортання проводиться після появи сходів і рослини картоплі засипаються землею, то в такому випадку відбувається затримка розвитку рослин на 5 - 10 днів. . Якщо в господарстві працює потужна зрошувальна система, або під час вегетації стоїть дощова погода, доцільно проводити щілювання міжрядь за допомогою культиватора для міжрядного обробітку ґрунту обладнаного долотами. Таке щілювання проводиться на глибину до 10 см., не порушує гребінь, дозволяє зруйнувати ґрунтову кірку та покращує аерацію.
Хімічний догляд включає в себе ряд операцій, метою яких є захист посівів від бур’янів, хвороб та шкідників - перенощиків вірусів. Захист від бур’янів розпочинається або після нарізання гребенів, або перед появою сходів картоплі, внесенням ґрунтових гербіцидів. Для ефективної дії ґрунтові гербіциди потребують певного рівня вологи в поверхневому шарі ґрунту . Тому внесення бажано проводити ввечері або після дощу. Якщо складаються засушливі умови, то доцільно провести вологозарядковий полив 10 мм/га, і після цього провести внесення гербіцидів. Подальший захист посівів картоплі від бур’янів полягає у постійному моніторингу ситуації з бур’янами, що проростають і, за умови вірогідної загрози, – повинні бути внесенні страхові гербіциди. Це можуть бути гербіциди на основі сульфаніл сечовини. Гербіциди цієї групи слід застосовувати дуже обережно, а на окремих, особливо чутливих сортах, їх використання взагалі не бажано, тому що фітотоксичний вплив на рослину дуже нагадує вірусне враження і при проведенні вірусних фітопрочисток дуже легко сплутати здорові та вражені рослини. Для безпечного контролю застосовують різні грамініциди, або їх бакові суміші з металаксилом. Тип гербіциду і його доза визначається в кожній ситуації окремо, що потребує майстерності і достатнього досвіду фахівців агрономічної служби.
Картопля чутлива до хвороб, тому чільне місце у хімічному захисті займає система захисту рослин від хвороб. На даний час існує досить велика кількість препаратів, які мають ефективну профілактичну дію, особливо щодо фітофторозу. Дещо гірша ситуація склалася із препаратами, які мають лікувальну дію й ефективність під час безпосереднього враження хворобою. Тому весь захист повинен бути спрямований на профілактику появи захворювань.
Обов’язково слід чергувати препарати контактної та системної дії, а також чергувати препарати з різними типами діючих речовин. Так для ефективного захисту картоплі від фітофторозу та альтернаріозу у сухі роки достатньо провести 5-6 фунгіцидних обробок, а у дощові їх кількість може становити 8-10.
Особлива увага при вирощуванні насіннєвої картоплі приділяється боротьбі з шкідниками, що пошкоджують вегетативну масу, та різними видами носіїв вірусів. Від шкідників, що пошкоджують вегетативну масу, достатньо ефективним є протруювання картоплі препаратами імідаклопридної групи.
Застосування інсектицидів при вирощуванні насіннєвої картоплі докорінним чином відрізняється від застосування інсектицидів на посадках промислової картоплі. Основним завданням використання інсектицидів є захист посівів картоплі від попелиць, що переносять віруси і тим самим вражають рослини. Для цього застосовують інсектициди в кожній обробці. При цьому слід чергувати препарати перитроїдної і фосфорорганічної груп та препарати, що мають репелентну дію. За умови виявлення значного льоту попелиці між інтервалами обробок можливе застосування окремого інсектицидного обробітку посівів. Моніторинг наявності попелиці слід проводити щоденно за допомогою спеціальних приманюючих пасток, які розставляються на кожній стороні поля і дають можливість надійно контролювати початок льоту.
Одним із ключових етапів отримання якісного посівного матеріалу є проведення вірусних та сортових фітопрочисток. Фітопрочистки розпочинають перед змиканням рядів картоплі, коли вже добре починають проявлятися ознаки вірусного враження вегетативної маси. Основним завданням фітопрочисток є видалення рослин, уражених вірусами, чорною ніжкою, ризоктонією. Також слід видаляти кущі картоплі, що мають одне стебло, або не розвинені, слабкі стебла. Перед проходом працівників, які виривають уражені рослини, проводиться маркування цих рослин за допомогою вапна чи водоемульсійної фарби, а потім проводять вибраковку помічених рослин. Вибраковується не лише вегетативна маса картоплі, а й новоутворені молоді бульби. Вся ця маса запаковується у поліетиленові мішки й утилізується за межами поля.
Під час цвітіння проводиться сортова прочистка. За кольором квіток простіше відрізнити один сорт від іншого і таким чином видалити його з основної маси посіву. За потреби, після цвітіння, проводиться ще одна вірусна фітопрочистка.
Полив картоплі є одним із ключових елементів технології її вирощування в Україні, який зменшує ризики різних негативних впливів на культуру, а також забезпечує отримання якісної продукції навіть за несприятливих погодних умов. Для тих фермерів, які використовують полив і пересвідчились у його ефективності, не стоїть питання поливати чи ні, а стоїть питання – коли краще розпочати полив. Якщо звернутись до світового досвіду, то можна відмітити, що завдяки правильно організованому поливу, навіть при значно жорсткіших погодних умовах, ніж в Україні, отримуються більші й якісніші врожаї насіннєвої картоплі. Сучасний рівень технології дозволяє організувати полив на кожному полі, де є доступ до води або є свердловина з достатнім дебітом. Тип поливу умовно можна розділити на краплинне зрошення, спринклерне зрошення та дощування великогабаритною технікою. В Україні більш поширені перший та третій типи. Так краплинне зрошення доцільніше застосовувати в умовах поливу зі свердловини, коли є певні проблеми з об’ємом води та тиском. За наявності великих відновлюваних джерел води можливо організувати дощувальний тип зрошення. Інтенсивність поливу повинна бути такою, щоб повністю забезпечити рослини водою протягом всієї вегетації. Норма одноразового поливу при дощуванні повинна бути не більше , ніж 25 мм/га. Черговість поливу повинна складати один раз на чотири – п’ять діб. За таких умов можна очікувати нормального формування вегетативної маси, зав’язування достатньої кількості бульб та формування запланованого врожаю навіть за відсутності природних опадів. Процес поливу слід організовувати в цілодобовому режимі.
Крім забезпечення рослин вологою, на полив покладається ще дві важливі функції. Перша – проведення охолодження поверхні гребенів і самої картоплі під час високих літніх температур. Друга – так званий технологічний полив, який проводиться перед збиранням врожаю. Цей агротехнічний прийом дозволяє позбутися грудок під час збирання, а також охолоджує бульбу перед закладанням у сховище.
Переваги і недоліки різних видів зрошення можна довго обговорювати, але зауважимо лише, що зважаючи на ті зміни клімату, які спостерігаються в Україні, й ті ризики, які вони несуть для сільського господарства, рано чи пізно слід буде організовувати зрошення в тих місцях, де це можливо.

[коропец]

Сообщение от natalka

Ви тут все про квіточки, а ось у мене поки не цвіте. Але хочу порадитись. Стало досить холодно і вогко після дощів. Мабудь варто для профілактики картоплю побризгати від фітотори? останні два роки користувалася Тату? все одно через якійсь час листя жовкло. А в кого які думки. Може ж є кращі препарати або інші методи.

Дійсно, про квіточки можна говорити коли вже попіклувались про фітофтору та інші болячки, наприклад

З паршею картоплі зустрічаються всі, хто займається вирощуванням картоплі. Хтось в більшій мірі, хтось в меншій. В першу чергу тому, що більшість видів парші це поліфаги і вони можуть зустрічатися навіть там, де довго не висаджувалася картопля. Це грибкові захворювання, які розмножуються спорами. Парша більше проявляється на легких, супіщаних грунтах в засушливі роки. Якщо грунт має рН більше 7, то ймовірність виникнення парші збільшується із зростанням цього показника. Ідеальні грунти для картоплі з рН 5,2-6,8. На важких чорноземах вона зустрічається рідше. Це пов"язано в першу чергу з тим, що на легких грунтах в засушливі роки не вистачає в живленні рослин макро і мікроелементів, які в цей час не доступні. Це впливає на "імунітет" картоплі і стійкость до парші знижується. Через те, що парша пошкоджує не лише сходи картоплі, але й новий врожай,- боротьба з цим захворюванням досить складна і потребує комплексного підходу до захисту.Хочу зразу сказати, що 100% хімічного захисту від парші не існує, тому слід поєднувати хімічні і агротехнічні методи боротьби. Серед хім.препаратів добре себе зарекомендували Максим SF 25 0,4л/т, Роврвль Аква Фло 0,8л/т. Престиж 1л/т. захищає лише від такого виду парші, як ризоктоніоз. Зараз проходять реєстрацію декілька нових препаратів, які матимуть більшу ефективність навіть на нових бульбьбах і навіть проти сріблястої парші. Вони з"являтся на ринку в 2012 чи 2013р. При посадці картоплі слід протруювати не лише бульби, а й грунт. Слідуючим кроком у захисті від парші є формування щільного гребеня, в якому не буде багато вільного місця для повітря, тому що, це також сприяє розповсюдженню парші. Крім того, забороняється використовувати під картоплю свіжі органічні добрива-лише перегній, або компости.Це стосується також і седератів. Максимальна норма гною під картоплю -40т/га. Якщо седерати не розклалися в зимку, то на цих ділянках парша може прогресувати. Досить ефективним є внесення мікроелементів під час вегетації по листовій поверхні. Перед закладкою на зберігання також можна протруювати посадковий матеріал вищенаведеними препаратами. Але таке насіння слід тримати окремо від продовольчої. Ну і останнє, звичайно ж, це сорти, які мають стійкість до парші.

, а виходячи з тексту про паршу, знаєте як провірити

От уровня кислотности почвы на участке зависит многое: кислая почва менее плодородна, растения на ней могут сильно угнетаться, возрастает риск накопления в тканях растений тяжелых металлов, такие почвы содержат избыток алюминия, железа и марганца в форме ядовитых соединений. Однако и сильно щелочная, засоленная почва — не лучший вариант: обычно она характеризуется избытком натрия и недостатком кальция, кроме того, на щелочных почвах часто наблюдается недостаток марганца, бора и фосфора. Для большинства огородных и садовых растений оптимальной будет реакция почвы, близкая к нейтральной, — исключения составляют некоторые декоративные растения, такие как рододендроны и верески, и ягодные кустарники: голубика, черника, брусника, клюква, — почва для которых должна иметь кислую реакцию.
Есть разные способы определения реакции почвы. Пожалуй, самый удобный из них — залить горсточку земли чистой водой (примерно 20 г почвы и 50 мл воды), через сутки аккуратно слить жидкость в другую посуду и опустить в раствор лакмусовую бумажку. Небольшая проблема лишь в том, где взять эту самую бумажку: в торгующих семенами палатках и магазинчиках их не найти, обычно они продаются в магазинах химреактивов, а значит, нужно выяснить, где находится ближайший магазин, и поехать туда. Но можно пойти совсем другим путем и сделать индикаторные полоски самостоятельно.

Всем известная аббревиатура рН (potentialum Hydrogenium) обозначает потенциал водорода, который является мерой степени насыщения раствора ионами водорода. Шкала рН разбита на значения от 0 до 14. При значении рН=7,0 среда является нейтральной, меньше 7 – кислотной, больше 7 – щелочной.
Простота этой шкалы очень часто вводит в заблуждение – многие считают, что все ее единицы изменения одинаковы, забывая о том, что шкала рН – логарифмическая, то есть каждое последующее деление этой шкалы в 10 раз больше чем предыдущее. Поэтому даже незначительные отклонения рН возле крайних значений шкалы составляют гораздо большие изменения в щелочности или кислотности, чем отклонения возле нейтральной отметки.
В повседневной жизни рН чаще всего рассматривается как кислотно-щелочное равновесие, баланс между отрицательно заряженными ионами, которые формируют щелочь и положительно заряженными ионами, которые формируют кислоту.


Все со школьного курса химии помнят, что существуют вещества, способные изменять свою окраску в присутствии щелочей и кислот – индикаторы. Ими пропитывают фильтровальную бумагу, которую впоследствии обмакивают в необходимый тестируемый раствор и, сравнивая с прилагаемой цветовой шкалой, определяют значение рН.
Но можно изготовить индикаторные бумажные полоски самостоятельно, быстро и без дорогостоящих компонентов. Для этого нам понадобится лишь краснокочанная капуста, вода и обычная бумага для принтеров.
Красная капуста (а также черная смородина) содержат в своем составе природные красители, способные изменять свой цвет под воздействием щелочи или кислоты.
Нарезаем капусту на кусочки, заливаем небольшим количеством чистой воды, доводим до кипения и кипятим в течение 20–30 минут.

Наша цель – получить насыщенный фиолетовый отвар, который мы процедим и поставим остывать.
В остывший отвар на 5–7 минут опускаем нарезанную на кусочки бумагу для принтеров.

Как только бумага приобретет бледно-сиреневый цвет, достаем листы и раскладываем, чтобы они просохли.

Затем наши заготовки нарезаем на тонкие длинные полоски – наши самодельные индикаторы готовы!

Осталось посмотреть или распечатать эталонную шкалу для сравнения цвета, и можно начинать исследования.

Отож, якщо все вже зроблено то можна про квіточки

[Альбертыч]

Давеча извлёк первую партию листоклубней, высаженную 26-28 мая





Выход, Коллетте процентов 30, у Кубинки пожалуй процентов 90

[Альбертыч]

Начинал на двух сортах, Коллетте и Кубинка (Одем)
Коллетте удалась не очень, вообще, сорт не подошёл для листоклубней, очень быстро увядает ботва. А вот Кубинка в самый раз оказалась.

Предварительные выводы:
Всё сильно зависит от сорта, месяц указанный в базовом руководстве, промежуток условный и зависит от срока созревания... Для листоклубней подходят не все сорта, надо подбирать, какие удобны...
По моему, лучший срок это разгар цветения, то есть ботва уже должна быть достаточно вызревшей, если раньше, то слишком долго развивается и может вообще сгнить не завязав ничего, если позже, то слишком быстро начинает увядать, хотя и завязывание, вроде, идёт быстрее, хотя на средних и тем более поздних сортах, это должно сглаживаться. В общем, по моему, срезание ботвы на миниклубни, должно совпадать с периодом максимального роста клубней...
Пасынки надо обламывать, так как могут пойти в рост и не завязываются клубни.

Процесс выглядит примерно так
Замешиваем марганцовку, режем черенки, замачиваем на 4-6 часов. Есть два варианта нарезки, как у меня по одной почке под листом или, как предложил Картофаныч на черенке два междоузлия, нижнее без листа и верхнее с листом. Второй способ, судя по всему, может дать более крупный листоклубень, но требует проверки и менее экономный.


Прорубил в мульче канавку, прорыхлил её плоскорезом на ~5-6 см, немного раздвинул землю в стороны и вертикально вставил туда черенок, следующий рядом или в шахматном порядке, но листом в другую сторону и так далее присыпая сверху землёй, что бы полностью засыпать черенки. Всё разумеется делается в тенистом месте, или обязательно надо притенить, чем-нибудь, что бы не пересыхали. Поливать желательно по листу. Я поставил брызгающую ленту "Туман".


Вот так вот выглядит картина, через пару дней


При посадке в землю, нарисовался недостаток - если ботва уже усохла и соответственно клубеньки хорошо вызрели, то их сложно искать, искать легко, когда ботва ещё торчит, но ещё остаётся потенциал, для роста и вызревания.
Попытался посадить в ящик в кокосятину, можно и в землю, но кокосятина удобнее.

Впрочем, с утра ещё не видел, как они там

[Сашхен]

У меня такой вопрос, на кустах осыпаются бутоны, в чем причина?

[Альбертыч]

Сообщение от Сашхен

У меня такой вопрос, на кустах осыпаются бутоны, в чем причина?

Не парьтесь, это может быть особенностью сорта, некоторые сорта вообще не цветут

[Сашхен]

Сообщение от Альбертыч

Не парьтесь, это может быть особенностью сорта, некоторые сорта вообще не цветут

В прошлом году, действительно, очень мало было цвета, на осыпание не обращал внимания. В этом году увидел, подумал, что проблема. Спасибо, успокоили...

[Альбертыч]

Сообщение от Сашхен

В прошлом году, действительно, очень мало было цвета, на осыпание не обращал внимания. В этом году увидел, подумал, что проблема. Спасибо, успокоили...

На Ёперском цыгане (правильно произносить его название может только Николай), цвет вообще редкость, практически ни у кого не бывает.
У меня Импала с грядки один цветок дала, Шери, вообще цветоносов не выпускает, хотя по срокам пора, рядышком Ранняя роза бутоны выпустила, но в основном осыпаются, хотя некоторые собираются цвести... я бы и внимания не обращал, если бы не фотоконкурс : )))

[коропец]

Сообщение от Альбертыч

На Ёперском цыгане (правильно произносить его название может только Николай), цвет вообще редкость, практически ни у кого не бывает....

Читайте, смотрите:


Шотландский "Yetholm Gypsy" можно перевести как "Йетемский Цыган", В начале века проведено оновление этого сорта, сегодня это один из самых лучшых экземпляров английской национальной коллекции, является редким и красочным наследием всех поколений картофеля-единственный сорт где генетически не выровняный окрас поверхности клубня с тремя цветами: на синефиолетовом фоне кремовобелые пятна на лучшых экземплярах при переходе цвета красные брызги.
Но ценен не внешним видом а особо приятным вкусом,
при приготовлении цвет теряется, требует особой тщательности,так как силно розваривается.
Этот картофель подходит для выпечки, обжарки, пюре, варки, или чипсов.
Если варить на медленном огне или пару, можно жаркое, то возможно сохранение цвета шкурки.

Своё роспространее начал от торговки-цыганки, прожывающей в шотландском горном городке Йетем росположеном на границе с Англиеей, местные цыгане имели славу контрабадистов. Известен с 1898года ,ДНК подтверждает "Король Адуард"(1902г.)его близкий родственник, по этому его по праву ещё называют "Фиолетовый король Адуард". Последние пол века сорт считалься утеряным, но случайно обнаружен в пастуха высоко в горах всё там же возле городка Йетем. Мистер Литл ( пастух) сегодня почётный гражданин Англии.

Цветки обычно опадают на стадии бутона, (фото клубней мои, а цветка нетовские) но когда они есть то выглядят бледнофиолетовыми с очень малым зеленовато-желтым центром. Большая сильная ботва, выход около 0,8-1,2 кг на куст.Среднеранний.

[nimoff]

Сообщение от Альбертыч

Выход, Коллетте процентов 30, у Кубинки пожалуй процентов 90

А если сейчас эти листоклубни посадить? Может быть к осени что-то стоящее и вырастет?

[Альбертыч]

Сообщение от nimoff

А если сейчас эти листоклубни посадить? Может быть к осени что-то стоящее и вырастет?

Так и собираюсь, даже спрашивал в этой теме, но судя по всему никто не пробовал.

[коропец]

Сообщение от Альбертыч

Так и собираюсь, даже спрашивал в этой теме, но судя по всему никто не пробовал.

Дмитрий дерзайте, попробуйте яровизаторами, нужно ускорить биологические часы......так как иначе не прорастёт, до прорастания держите в доступном для осмотра месте("кокосы", опилки, солома)

[елена.п]

Сообщение от Альбертыч

У меня Импала с грядки один цветок дала, Шери, вообще цветоносов не выпускает, хотя по срокам пора, рядышком Ранняя роза бутоны выпустила, но в основном осыпаются, хотя некоторые собираются цвести... я бы и внимания не обращал, если бы не фотоконкурс : )))

...у меня Шери цветет, а вот Беллароза, и не будет, вообще цветов не показала,.. стоит стеной, но без единого цветочка, не пойму почему ..

[Альбертыч]

Сообщение от коропец

Дмитрий дерзайте, попробуйте яровизаторами, нужно ускорить биологические часы......так как иначе не прорастёт, до прорастания, держите в доступном для осмотра месте("кокосы", опилки, солома)

Есть другая мысль, там у некоторых пасынок сверху торчит, как на ананасе, так вот его попытаться прорастить

[коропец]

Сообщение от елена.п

...у меня Шери цветет, ...

А я сикоко не подсматривал через забор к соседям(землякам) так и не увидел что бы Шери цвела

Сообщение от елена.п

...а вот Беллароза, и не будет, вообще цветов не показала,.. стоит стеной, но без единого цветочка, не пойму почему ..

Сбрасывание цветков может быть от временного не достатка влаги, или не достатка какогото элемента питания, видать у неё (картошки) где то мозги есть, вот силы и бережёт.

[елена.п]

...то забор у соседей высокий, потому и не увидел...и патамушо вчерась еще не цвела)))