Карпаты "круглый" год

[natabu]

Дорога - серпантин. З одного боку річка, чи то потік, а з другого - скеля.



Скеля така цікава, зупиняємось, розглядаємо.



Як ці рослини, деревця, кущі тримаються на ній? Природа - це диво, любов до життя, сила, стремління жити.

Гори проїхали, скоро Косів

[Сынуля]

Да нет Наташа. И небо тоже, и солнышко тоже, а вот люди немного другие. Спокойные, приветливые, радушные, хлебосольные. Другая культура, другой менталитет. Близость запада. Да в СССР были намного меньше времени. Вот там я поняла и прочувствовала выражение : пить воздух. Его действительно можно пить, дышишь, дышишь и не можешь надышаться.
Давайте дальше! С фоток тянет прохладой и чистотой.

[natabu]

Приїхали ми у Косів. Проїхали містом - чистеньке, чепурненьке. Я б назвала його Яскравим.

Зателефонували до господарів. Нам розказали, як знайти Садибу, господар зустрів нас не велосипеді, "провів" нас, щоб ми у маленьких вуличках не заблудились.

Вузенька вуличка піднімається дуже стрімко догорИ, і ось ми на місці.



А де ж місто? А його не видно. Будинок, доріжки, альтанка, гойдалка. Легенький вітерець шелестить листям і співають пташки. Трошки вверх по сходах - дерев'яний будиночок, мабуть баня.
Вся територія закрита кулісою дерев і кущів, а будинок виринає прямо з них. За будинком "гора", може правильніше - "гІрка", а схили засаджені деревами і кущами. Мені сподобалось, я люблю хащі, і тут вони виглядали дуже гармонічно.

Не буду багато розповідати, кілька номерів, все зроблено добротно. Нам було комфортно. Якщо ще колись доведеться відпочивати в Косові, будемо зупинятися тільки тут.

[natabu]

Поселилися, оглянули все, по-телефону домовилися з Оксаною про вечерю. (Це жінка, яка приходить, тут на кухні готує, треба трохи раніше замовити, щоб вона встигла).

Зібралися піти прогулятись. Звичайно ж пішли дивитися річку. Через Косів проходить річка Рибниця.

Ми хотіли по дорозі десь перекусити, еле кафе нам не трапилося. Їх тут не так багато, як у інших "курортних" містах.

Побачили міст і міський пляж.

Побачили:



Побачили, і стало сумно. Навіщо це робити? Нам, а може нашому поколінню цього не зрозуміти.

Але ще трохи пройшли і раптом перед нами розкинулася краса.
Ми йшли вуличкою понад річкою. Ми думали, що це пішохідна зона. Але за якийсь час одна машина все таки проїхала. З одної сторони трохи як на підвищенні, на пагорбі приватні будинки, невеликі бази відпочинку. Все густо засаджене деревами. Біля будинків квітники. Чепурненьке містечко.
А з другої сторони дороги річка, протилежний берег - скелі. І ми знову у захваті від видовища.





Спускаємося до річки (дорога над нею височенько). Гуляємо, розглядаємо. Сідаємо на тепле каміння і слухаємо шум води.

[Сынуля]

Какие замечательные камни! Природа самый замечательный и талантливый художник!

[irina s]

Наташенька, мне потом в приват все явки-пароли. До Косова нам совсем близко. Пока никуда не планирую конкретно ( муж не любитель), но вдруг... Или компания какая- нибудь подберется

[natabu]

2-й день у Косові. Мій чоловік робить ранкову пробіжку, фіззарядку, а я на балконі п'ю каву з молоком.
З гірки збігає господар і кличе:
-Пані Наталю, приходьте вниз Ви, або Ваш чоловік, я Вам дам маршрут.
Здивована біжу.
Господар питає:
-Що Ви хотіли б побачити у Косові?
-Ми збирались їхати на Шешори.
-Дуже добре. А Ви хочече по дорозі відвідати ще 2 цікавих місця?
Звісно, що хочемо.
Господар детально малює в блокноті маршрут, виходить цікава екскурсія.

І так всім мешканцям готелю, і тим, що з машиною, і тим, що приїхали поїздом. Всім щось цікаве. Нам це сподобалось.

Ідемо.

1-ша наша зупинка по маршруту - Садиба Святого Миколая, дендропарк.




Красиво оформлена територія. Гарні дерева (сосни звичайна, кедрова корейська, кедрова європейська, псевдотсуга канадська, ялини, ялиці)
Для дітей - казкове містечко, дерев'яні хатки, скульптури героїв казок, гойдалки.