Ми взагалі аж в село звалили, щоб подалі від гіперопіки і проблем батьків
Трошки лукавлю, ми могли купити однушку в місті, тому переїзд в село був свідомим і бажаним вибором.
Але навіть з моїми адекватними батьками і з моїм домінантним характером (це я командувала де яка тряпка повинна лежать), і з достатньою для всіх площею в батьківській оселі...
Ми переїхали в будинок без опалення і води, з 2 розетками на всю хату і такою купою роботи, що ще й половини не переробили. І досі щасливі з того.
Такщо ніяких тапок. Вітаю вас із відчуттям свободи. На мою думку, це найважливіше у житті.