Рік тому, коли я в черговий раз не встигала випалювати-виривати бур"ян, прочитала про чиєсь ноу-хау - пригнічувати траву килимами та доріжками. Дістала маленькі, та порізала старі погані. Результатом була дуже задоволена, ціле літо тягала їх, міняла місця.
Ось сьогодні дістала ті, що вже відпрацювали минуле літо. А тоді глянула на плантацію старої полуниці, якій вже 7 років, планувала зібрати врожай та перекопати ділянку, але бур"яна сила силенна... вирішила витягти синтетичний палас 4х5м (йому 20 років, вінтажний :) ), поруч дві червоні килимові доріжки - це вже справжнісінький антікваріат - більше 50 років. :) Чоловік тільки спитав - чи не шкода мені? Добре, що моя матуся, яка "діставала" цей дефіцит при совєтах, не бачить такого неподобства... :(