Цитата:
Сообщение от lina cactus
"Солодка Даруся" Мария Матиос
Даруся очень цепляет - рекомендую к прочтению.
|
Одна з декількох книжок, про які я шкодую, що прочитала... Так, книжка дуже гарна, і дуже чіпає - саме тому б не радила її читати, особливо чутливим натурам, я після неї рік спати не могла, серце боліло, снились уривки, дотепер не можу згадувати... А ще й дуже особисто - у мене бабцю і дідуся вивезли в Сибір, і уявляти собі, через що вони пройшли, а також всі інші жертви радянського режиму...
Мої останні дві прочитані - Ф. Флегг "Смажені зелені помідори в кафе Зупинка" і Дж. Мойес "Танцующая с лошадьми". Останню взагалі за добу прочитала, не могла відірватись... Ніби книги зовсім різні, але щось спільне у них є. В обох - про початок минулого сторіччя, про стосунки, про сім'ю. Але разом з тим і зовсім різні. Перша читається легко, викликає посмішку і легку ностальгію за давно минулими днями. Друга затягує, але тримає за серце і викликає смуток, хоча також є дуже світлою...
Ще цього місяця прочитала трилогію "Голодні ігри" С. Коллінз. Гарна книжка, краща, ніж фільм. Виписала собі цитату:
Цитата:
|
Гадаю, Піта мав рацію, коли казав, що людство знищить себе і на зміну нам прийдуть розумніші, гідніші істоти. Тому що вид, здатний пожертвувати своїм потомством заради політики, не заслуговує на життя. Можете розуміти це, як хочете. Снігоу вважав Голодні ігри дієвим способом контролю. Коїн вважала, що парашути прискорять розв'язку війни. Але хто від цього виграв? Ніхто. Правда в тому, що ніхто не хоче жити у світі, де таке можливе.
|
Писи. Цьогоріч завела собі маленький нотатник, записую прочитані книжки - назву, автора і невелику цитату. А то читаєш, а через якийсь час згадати не можеш... Ну і записую книги, які б хотіла прочитати.