В умовах України більшість колоновидних сортів (форм) ведуть себе як пізньоосінні/ранньозимові. Використання в селекційній роботі пізньозимових сортів не може дати гарантованого результату отримання саме пізньозимових сортів, адже ніколи не знаєш напевне, які гени будуть передані. Є випадки, що навіть при схрещуванні зимових сортів в кінцевому результаті отримували осінні сорти. По-друге, при залученні в якості батьківських пар звичайних сортів яблуні, є висока ймовірність отримати таке ж саме покоління, тобто отримання саме колоновидних сіянців зменшується у кілька разів. По-третє, робота слекціонера-це на 90% брак, адже підбираючи найкращі пари для гібридизації, це ще не означає, що вони всі свої позитивні якості передадуть своїм дітям, деякі сорти стійко передають лише свої негативні ознаки. По-четверте, селекційний процес доволі довготривалий, класичний-до 50 років, прискорений-до 10-15 років (при умові що прирости сіянців будуть переноситись на карликові підщепи або в крону плодоносних дерев). По-п'яте, необхідно володіти достатніми навичками та знаннями про селекційну роботу + забезпечення високого агротехнічного фону в насадженнях.
В ніякому випадку не відговорюю від проведення таких дослідів в садах, просто попереджаю про можливі труднощі та розчарування
.