Форум дачников Украины. Восстановим озоновый слой на 6-ти сотках! - Показать сообщение отдельно

Volodimir · 24.07.2017, 20:10

Сенполія – королева кімнатних квітів.

Фіалка сфотографована перед заходом сонця біля Палацу Одруження - вибачте за якість знімка.

Весна – це пробудження всього живого на Землі. Починаючи з лютого, і аж до вересня активно вирує життя в рослинному світі. Кімнатні рослини не виняток . Квітень час квітування європейських фіалок на сонячних галявинах. Але багато хто віддав своє серце африканській ( узамбарській ), або сенполії . У 1892році барон Сен Поль відкрив цю рослину світові. У 1892 році на узбережжі Танзанії ( тоді Німецька Східна Африка ) капітан барон Альберт Емиль Вальтер Радкліфф ле Танне фон Сен –Поль Іллєр, губернатор Узумбарського округу знайшов рослину, що зачарувала його: “ Квітка росла в щілині прямо на камені, вкритому мохом. Вона світилася блідо – голубуватим світлом у чаші із десяти темних листків, а посередині горів яскраво – жовтий вогник. Формою і кольором пелюсток квітка нагадувала нашу фіалку, але була значно ніжнішою.” І на сьогодні маємо завдяки селекціонерам тисячі гібридів всіх кольорів веселки, розмаїття кольорів, їх композицій, розмірів куща та квітки.
Побачили Ви на виставці свято кольорів, забриніла душа, купили бажаний листок, і на крилах щастя прилетіли додому здійснювати мрію – одержати таку саму красуню. Як же застерегтись від несподіванок ?
Деякі вчені вважають, що рослина, як і людина глибоко страждає від негативного втручання із зовні, а також виявляють співчуття до ближнього. Одрізана частина (листок), а також його материнська основа, відчувають стрес, але згодом починається захисна реакція. Сік підсихає, верхній шар рани заростає захисним покриттям, і при сприятливих умовах починається чудесне перетворення, зароджується нове життя ...
Ви художник – творець цього нового... В чому ж секрет?
Листок має пластину і черешок . Чим довшим залишаємо черешок тим більше виростимо рослин, чим ближче підрізаємо до листової пластини – точніше передаються сортові якості. Відрізувати листок треба гострим стерильним лезом, або обережно відламати його, не роздавлюючи м’ясисту тканину листка, присипаємо рану пилом деревного вугілля, сіркою садовою, або змочуємо соком алое, відкладаємо.
Готуємо посуд для укорінення у воді: стерильний посуд з відстояною, або кип’яченою водою і таблеткою активованого вугілля. Підготовлений листок занурюємо на 0,5 см у воду , листова пластина знаходиться над водою і спирається на горловину пробірки, пляшечки від ліків, капронової кришки з отворами, тощо. Активоване вугілля, що знаходиться у воді, застерігає від грибкових захворювань.
Для укорінення у субстраті потрібен стерильний горщик з великими отворами у дні. Самі прості субстрати – це мох сфагнум, перліт, вермикуліт: Для приготування субстрату (головне забезпечити вологу і доступ повітря) підходить все, що не є хімічно активним: пропарені лісові розпушувачі (напівперепріле листя берези, ліщини, липи, коріння папороті, промитий пропарений річковий пісок, верховий (кислий) волокнистий торф : кокосове волокно, перліт, вермикуліт, деревне вугілля, тирса дерев, окрім дуба та верби, бо вони містять дубильні речовини. Земля в невеликій кількості, добрива і перегній не потрібні зовсім. Листова пластина – це комора поживних речовин для майбутніх „ пасинків “( „ діток “) .
Оригінальні способи пророщування листків у безземельних субстратах : перліт, вермикуліт, мох ...
На дно горщика насипаємо дренаж для аерації ґрунту: подрібнена червона цегла, камінці, пінопласт, деревне вугілля, керамзит. Щоб ґрунт не просипався через отвори, стелимо матеріал, що не гниє: флізелін, сінтапон, або мох не подрібнений. Для очищення від газів, кислот і т.п. насипаємо трохи деревного вугілля – найкращого природного сорбенту:Субстрат повинен бути повітряно проникним, не хімічно активним, і трохи утримувати вологу. Кислотність – слабо кислий ( 5,5-6 pH). Мох сфагнум, мох зелений, торф верховий, хвойний перегній підвищують кислотність; вермикуліт, перліт, деревне вугілля – збалансовують. Таким чином змішуючи різні компоненти одержуємо „свою” технологію, свій стиль, концепцію професіонала по сенполіям. Тисяча і один спосіб приготування ґрунтів (субстратів), але для листка потрібно мінімум поживних речовин, для „ дітки ” трохи більше, а квітучу рослину та після квітування обов’язково треба „ підгодувати” ( підживити добривами ).
Для укорінення листок необхідно заглибити на мінімальну глибину від 0,5 до 1,5см. Щоб листок не падав підтримуємо його пластиковою пластиною з пляшки. Вирізуємо смужку 2 см. в ширину та 5 см. завдовжки і згинаємо вздовж . Поливати бажано не дуже часто, трохи підсушена земля – гарантія забезпечення коріння повітрям, вода трохи тепліша за кімнатну, відстояна, сонце розсіяне, прямі сонячні промені взагалі нищівні для м’ясистих листків сенполії.
Для підвищення вологості можна зробити парничок з акваріуму, банки, поліетиленового пакета, але при цьому поливати треба обмежено, зайва волога призводить до загнивання рослини через нестачу повітря. Вода витискає з ґрунту повітря, накопичується сірководень, тяжкі метали, та кислоти. Рослинам просто не вистачає кисню. А бактерії, гриби тут як тут. Головна хвороба фіалок – гниль кореня, шийки стовбура біля кореня і точки росту.
Лише лінивий не загляне до свого „чада” хоч раз на день. Якщо листок при нормальному зволоженні в’яне – перекрились канали доступу вологи – десь почалося гниття. Врятує тільки своєчасне лікування : треба стерильним лезом і максимально вище від гниття підрізати листок, після чого присипати деревним вугіллям, сіркою садовою, обробити соком алое. Після цього можна укорінювати у новому субстраті, або у воді.
Правильно посаджений листочок виглядає, як огірочок, не в’яне не тьмяніє.
Упродовж перших двох тижнів іде чудесне перетворення в субстанції листок – пасинок: діляться клітини, утворюються корінці ...
Цей процес твориться під ґрунтом, але ми постійно перевіряємо вологість, охороняємо рослину від протягів, переймаємося самопочуттям свого улюбленця.
Минув такий непростий місяць сподівань. У рослині сталося багато чудес : коріння розрослось, почало всмоктувати вологу із різними поживними речовинами, але основна пожива міститься у материнському листку. З бруньок почали розвиватися нові рослинки - „ дітки ” – сіамські близнюки . Вони повинні повторювати всю красу материнського куща. Але в природі трапляються несподіванки, вони називаються „ спорт ”. Головне дочекатись поки більшість діток підросте до третини: 1/3 розмірів материнського листка. Тоді бажано вийняти грудку землі з горщика на газету, і вправно, як оперує хірург, руками, або лезом відділити „ старших ”. При цьому дрібноту залишити при ” мамі .” Ранки бажано присипати товченим деревним вугіллям. Листок з ” дітками ” знову висаджуємо у горщик, досипаємо субстрату, не поливаючи. Старших „ діток ” , кожного окремо, розсаджуємо в невеличкі горщики ( 100мл) з отворами у дні. Субстрат насипаємо з третиною чорнозему. При цьому особливу увагу необхідно приділити глибині занурювання „ діток” у ґрунт – черешки молодих листочків повинні бути трохи вище поверхні землі. Дуже глибоко посаджена рослинка погано ростиме і може загнити при попаданні води у пазухи листочків.
Поливати починаємо тільки на другий день – тоді ранки вже загояться. Якщо вода потрапила у середину розетки – бажано підсушити за допомогою вати, туалетного паперу, тощо. Два тижні можна потримати у парничку – під поліетиленовим пакетиком. Світла повинно бути вдосталь, інакше листки витягнуться. Надлишок світла пригне листки до горщика, прямі сонячні промені спричинять опіки ніжним листочкам. Поліетиленовий пакет створює підвищену температуру та вологість, але не слід допускати зменшення температури нижче 20 С.
Через два місяці корені займуть весь горщик, почнуть „ вилазити „ через отвори – сигнал до пересаджування .
Горщик збільшуємо поступово: з 6см. переходимо на 8 см у діаметрі (краще 7см.), або 200мл. На дно насипаємо
дренаж з пінопласту:

протягуємо гнотик ( шнур ) з капрону , через отвір у дні до верху: і верхній кінець звішуємо на край, нижній звисає на 5 см.
На пінопласт накладаємо мох : і субстрат з третиною поживного ґрунту – чорнозему. Вставляємо рівно рослину, обсипаємо ґрунтом, поливаємо і ставимо в спец - піддон, щоб гнотик діставав до води, але горщик не провалювався. Таким чином ми забезпечуємо регулярний полив і стабільне зростання . Піддоном може слугувати обрізана пластикова пляшка.
Добрива можна застосовувати не раніше ніж через 1-2 місяці, коли коріння заснує увесь ґрунт, тісний горщик -*** це обов’язкова умова для квітування. Від висаджування листка до квітування минає мінімум 9 місяців. Перше квітування буває не завжди ідеальним, бажано взагалі перші квіти обривати.
Якщо є бажання зробити особливо рясний букет – бажано взагалі якомога більше обривати квіти, тоді рослина економить сили і квітує якнайкраще.
Відносно добрив у квітникарів дуже неоднозначне розуміння. Якщо не вносити добрива взагалі, можна раз в 2-3 місяці міняти землю.
Основу життєдіяльності рослин складають три хімічні елементи: азот (N ), фосфор ( P ) та калій ( K ). Саме розчини солей цих елементів є головним “харчуванням” для рослин. Співвідношення елементів для окремої рослини, а також для окремого періоду життя рослини різне. На упаковках мінеральних добрив вказують склад хімічних елементів:
Азот: калійна селітра 13% азоту;
- натрієва селітра 17% азоту;
- калієва селітра 13% азоту;
- аміачна селітра 35% азоту;
- сульфат амонію 20% азоту;
- хлористий амоній 42-46% азоту.
P.S. Азот нітратний та амонійний по різному засвоюється в залежності від кислотності середовища.
Фосфор: суперфосфат подвійний 20% фосфору ;
- фосфат калію 23% фосфору;
- натрій фосфорнокислий двозаміщений Na2HPO4 + 12 H2O;
- калій фосфорнокислий однозаміщений;
- монокалійфосфат 52% P2O5 (22,7%P ) фосфору; K2O 34% (28,7%K )
- кісткова мука садова обпалена (P2O5 фосфору 28% + вапно - кальцію38%) .
Калій : калійна сіль 35% К;
- калійна селітра 38% К;
- сульфат калію45% К;
- вуглекислий калій 45% К;
- вермикуліт, зола.
Щодо норм: основні добрива N : P : K = 1 : 2 : 3 - комплексне добриво - для квітучих рослин - 1гр на 1л води . Влітку 2 рази на місяць, взимку 1раз на місяць. Удобрювати можна лише після поливання, влітку ввечері, зимою навпаки з ранку.
Але протягом життя потреби рослини змінюються.
Перший період. Велика потреба фосфору для формування кореневої системи, для цього в ґрунт під час приготування субстрату додається кісткове борошно, суперфосфат - 1гр. на 1 л. ґрунту.
Другий період – вегетативне зростання. Росте розетка – наростає зелена маса за рахунок азоту. Натуральний азот – це родюча земля : чорнозем, перегній ; хімічний азот : карбамід (сечовина), розчин карбаміду ( 1гр. на 3-5 л. води прекрасно діє, як позакореневе підживлення (обприскування розчином добрив) .
Третій період – зав’язування бутонів і квітування. При зав’язуванні бутонів величезне значення має фосфор. Найкращий варіант - калій фосфорнокислий одно заміщений. Можна застосовувати як позакореневе так і ґрунтове підживлення, але при цьому підвищується кислотність ґрунту. При квітуванні бажано трошки збільшити кількість азоту , і дуже багато калію . Але N : P : K = 1 : 2 : 3 майже універсально. Ніколи N ( азот) не можна збільшувати по відношенню до фосфору і калію дуже суттєво. Збільшення азоту призводить до спонтанного росту розетки, потовщення черешків, наростанню пасинків, замість квітів в пазухах листків, і більшої уражуваності хворобами.

---------- Post added at 20:10 ---------- Previous post was at 19:15 ----------

З приводу добрив - фіалка і так непогано цвіте за умов правильного догляду, але через півроку, коли коренева розвинулася і здатна споживати добрива, то можна використовувати добре розчинні добрива.
Назви можуть бути різні в залежності від виробника. Головне для кожного періоду росту правильне співвідношення основних елементів щоб було NPK.
Я колись купував для позакореневого підживлення 5 - 15 - 45 Plantafol, та Master під корінь - зараз повно нових - на виставках фіалок справжні шанувальники фіалок багато чого можуть підсказати - в Києві зараз це Будинок Природи на Рогнединській 3 - біля пам"ятнику Шолом Алейхема метро Толстого, та м. Театральна - Музей природознавства.
На виставці квітів 24 серпня хтось може з"явиться - все ж таки бум основний минув нажаль, але справжні фанати купують найновіші сорти за скажені гроші. Це прекрасне захоплення, яке лікує душу.

24.07.2017, 20:10	#515
Volodimir Освоившийся Регистрация: 24.07.2014 Адрес: Киев Сообщений: 102 Сказал(а) спасибо: 197 Поблагодарили 273 раз(а) в 80 сообщениях	Re: Сенполии. *Сенполія – королева кімнатних квітів.* Фіалка сфотографована перед заходом сонця біля Палацу Одруження - вибачте за якість знімка. Весна – це пробудження всього живого на Землі. Починаючи з лютого, і аж до вересня активно вирує життя в рослинному світі. Кімнатні рослини не виняток . Квітень час квітування європейських фіалок на сонячних галявинах. Але багато хто віддав своє серце африканській ( узамбарській ), або сенполії . У 1892році барон Сен Поль відкрив цю рослину світові. У 1892 році на узбережжі Танзанії ( тоді Німецька Східна Африка ) капітан барон Альберт Емиль Вальтер Радкліфф ле Танне фон Сен –Поль Іллєр, губернатор Узумбарського округу знайшов рослину, що зачарувала його: “ Квітка росла в щілині прямо на камені, вкритому мохом. Вона світилася блідо – голубуватим світлом у чаші із десяти темних листків, а посередині горів яскраво – жовтий вогник. Формою і кольором пелюсток квітка нагадувала нашу фіалку, але була значно ніжнішою.” І на сьогодні маємо завдяки селекціонерам тисячі гібридів всіх кольорів веселки, розмаїття кольорів, їх композицій, розмірів куща та квітки. Побачили Ви на виставці свято кольорів, забриніла душа, купили бажаний листок, і на крилах щастя прилетіли додому здійснювати мрію – одержати таку саму красуню. Як же застерегтись від несподіванок ? Деякі вчені вважають, що рослина, як і людина глибоко страждає від негативного втручання із зовні, а також виявляють співчуття до ближнього. Одрізана частина (листок), а також його материнська основа, відчувають стрес, але згодом починається захисна реакція. Сік підсихає, верхній шар рани заростає захисним покриттям, і при сприятливих умовах починається чудесне перетворення, зароджується нове життя ... Ви художник – творець цього нового... В чому ж секрет? Листок має пластину і черешок . Чим довшим залишаємо черешок тим більше виростимо рослин, чим ближче підрізаємо до листової пластини – точніше передаються сортові якості. Відрізувати листок треба гострим стерильним лезом, або обережно відламати його, не роздавлюючи м’ясисту тканину листка, присипаємо рану пилом деревного вугілля, сіркою садовою, або змочуємо соком алое, відкладаємо. Готуємо посуд для укорінення у воді: стерильний посуд з відстояною, або кип’яченою водою і таблеткою активованого вугілля. Підготовлений листок занурюємо на 0,5 см у воду , листова пластина знаходиться над водою і спирається на горловину пробірки, пляшечки від ліків, капронової кришки з отворами, тощо. Активоване вугілля, що знаходиться у воді, застерігає від грибкових захворювань. Для укорінення у субстраті потрібен стерильний горщик з великими отворами у дні. Самі прості субстрати – це мох сфагнум, перліт, *вермикуліт: Для приготування субстрату (головне забезпечити вологу і доступ повітря) підходить все, що не є хімічно активним: пропарені лісові розпушувачі (напівперепріле листя берези, ліщини, липи, коріння папороті, промитий пропарений річковий пісок, верховий (кислий) волокнистий торф :* кокосове волокно, перліт, вермикуліт, деревне вугілля, тирса дерев, окрім дуба та верби, бо вони містять дубильні речовини. Земля в невеликій кількості, добрива і перегній не потрібні зовсім. Листова пластина – це комора поживних речовин для майбутніх „ пасинків “( „ діток “) . Оригінальні способи пророщування листків у безземельних субстратах : перліт, вермикуліт, мох ... На дно горщика насипаємо дренаж для аерації ґрунту: подрібнена червона цегла, камінці, пінопласт, деревне вугілля, керамзит. Щоб ґрунт не просипався через отвори, стелимо матеріал, що не гниє: флізелін, сінтапон, або мох не подрібнений. Для очищення від газів, кислот і т.п. насипаємо трохи деревного вугілля – найкращого природного *сорбенту:Субстрат повинен бути повітряно проникним, не хімічно активним, і трохи утримувати вологу. Кислотність – слабо кислий ( 5,5-6 pH). Мох сфагнум, мох зелений, торф верховий, хвойний перегній підвищують кислотність; вермикуліт, перліт, деревне вугілля – збалансовують. Таким чином змішуючи різні компоненти одержуємо „свою” технологію, свій стиль, концепцію професіонала по сенполіям. Тисяча і один спосіб приготування ґрунтів (субстратів), але для листка потрібно мінімум поживних речовин, для „ дітки ” трохи більше, а квітучу рослину та після квітування обов’язково треба „ підгодувати” ( підживити добривами ). Для укорінення листок необхідно заглибити на мінімальну глибину від 0,5 до 1,5см. Щоб листок не падав підтримуємо його пластиковою пластиною з пляшки. Вирізуємо смужку 2 см. в ширину та 5 см. завдовжки і згинаємо вздовж . Поливати бажано не дуже часто, трохи підсушена земля – гарантія забезпечення коріння повітрям, вода трохи тепліша за кімнатну, відстояна, сонце розсіяне, прямі сонячні промені взагалі нищівні для м’ясистих листків сенполії. Для підвищення вологості можна зробити парничок з акваріуму, банки, поліетиленового пакета, але при цьому поливати треба обмежено, зайва волога призводить до загнивання рослини через нестачу повітря. Вода витискає з ґрунту повітря, накопичується сірководень, тяжкі метали, та кислоти. Рослинам просто не вистачає кисню. А бактерії, гриби тут як тут. Головна хвороба фіалок – гниль кореня, шийки стовбура біля кореня і точки росту. Лише лінивий не загляне до свого „чада” хоч раз на день. Якщо листок при нормальному зволоженні в’яне – перекрились канали доступу вологи – десь почалося гниття. Врятує тільки своєчасне лікування : треба стерильним лезом і максимально вище від гниття підрізати листок, після чого присипати деревним вугіллям, сіркою садовою, обробити соком алое. Після цього можна укорінювати у новому* субстраті, або у воді. Правильно посаджений листочок виглядає, як огірочок, не в’яне не тьмяніє. Упродовж перших двох тижнів іде чудесне перетворення в субстанції листок – пасинок: діляться клітини, утворюються корінці ... Цей процес твориться під ґрунтом, але ми постійно перевіряємо вологість, охороняємо рослину від протягів, переймаємося самопочуттям свого улюбленця. Минув такий непростий місяць сподівань. У рослині сталося багато чудес : коріння розрослось, почало всмоктувати вологу із різними поживними речовинами, але основна пожива міститься у материнському листку. З бруньок почали розвиватися нові рослинки - „ дітки ” – сіамські близнюки . Вони повинні повторювати всю красу материнського куща. Але в природі трапляються несподіванки, вони називаються „ спорт ”. Головне дочекатись поки більшість діток підросте до третини: 1/3 розмірів материнського листка. Тоді бажано вийняти грудку землі з горщика на газету, і вправно, як оперує хірург, руками, або лезом відділити „ старших ”. При цьому дрібноту залишити при ” мамі .” Ранки бажано присипати товченим деревним вугіллям. Листок з ” дітками ” знову висаджуємо у горщик, досипаємо субстрату, не поливаючи. Старших „ діток ” , кожного окремо, розсаджуємо в невеличкі горщики ( 100мл) з отворами у дні. Субстрат насипаємо з третиною чорнозему. При цьому особливу увагу необхідно приділити глибині занурювання „ діток” у ґрунт – черешки молодих листочків повинні бути трохи вище поверхні землі. Дуже глибоко посаджена рослинка погано ростиме і може загнити при попаданні води у пазухи листочків. Поливати починаємо тільки на другий день – тоді ранки вже загояться. Якщо вода потрапила у середину розетки – бажано підсушити за допомогою вати, туалетного паперу, тощо. Два тижні можна потримати у парничку – під поліетиленовим пакетиком. Світла повинно бути вдосталь, інакше листки витягнуться. Надлишок світла пригне листки до горщика, прямі сонячні промені спричинять опіки ніжним листочкам. Поліетиленовий пакет створює підвищену температуру та вологість, але не слід допускати зменшення температури нижче 20 С. Через два місяці корені займуть весь горщик, почнуть „ вилазити „ через отвори – сигнал до пересаджування . Горщик збільшуємо поступово: з 6см. переходимо на 8 см у діаметрі (краще 7см.), або 200мл. На дно насипаємо дренаж з *пінопласту:* протягуємо гнотик ( шнур ) з капрону , через отвір у дні до *верху:* і верхній кінець звішуємо на край, нижній звисає на 5 см. На пінопласт накладаємо *мох :* і субстрат з третиною поживного ґрунту – чорнозему. Вставляємо рівно рослину, обсипаємо ґрунтом, поливаємо і ставимо в спец - піддон, щоб гнотик діставав до води, але горщик не провалювався. Таким чином ми забезпечуємо регулярний полив і стабільне зростання . Піддоном може слугувати обрізана пластикова пляшка. Добрива можна застосовувати не раніше ніж через 1-2 місяці, коли коріння заснує увесь ґрунт, тісний горщик -* це обов’язкова умова для квітування. Від висаджування листка до квітування минає мінімум 9 місяців. Перше квітування буває не завжди ідеальним, бажано взагалі перші квіти обривати. Якщо є бажання зробити особливо рясний букет – бажано взагалі якомога більше обривати квіти, тоді рослина економить сили і квітує якнайкраще. Відносно добрив у квітникарів дуже неоднозначне розуміння. Якщо не вносити добрива взагалі, можна раз в 2-3 місяці міняти землю. Основу життєдіяльності рослин складають три хімічні елементи: азот (N ), фосфор ( P ) та калій ( K ). Саме розчини солей цих елементів є головним “харчуванням” для рослин. Співвідношення елементів для окремої рослини, а також для окремого періоду життя рослини різне. На упаковках мінеральних добрив вказують склад хімічних елементів: Азот: калійна селітра 13% азоту; - натрієва селітра 17% азоту; - калієва селітра 13% азоту; - аміачна селітра 35% азоту; - сульфат амонію 20% азоту; - хлористий амоній 42-46% азоту. P.S. Азот нітратний та амонійний по різному засвоюється в залежності від кислотності середовища. Фосфор: суперфосфат подвійний 20% фосфору ; - фосфат калію 23% фосфору; - натрій фосфорнокислий двозаміщений Na2HPO4 + 12 H2O; - калій фосфорнокислий однозаміщений; - монокалійфосфат 52% P2O5 (22,7%P ) фосфору; K2O 34% (28,7%K ) - кісткова мука садова обпалена (P2O5 фосфору 28% + вапно - кальцію38%) . Калій : калійна сіль 35% К; - калійна селітра 38% К; - сульфат калію45% К; - вуглекислий калій 45% К; - вермикуліт, зола. Щодо норм: основні добрива N : P : K = 1 : 2 : 3 - комплексне добриво - для квітучих рослин - 1гр на 1л води . Влітку 2 рази на місяць, взимку 1раз на місяць. Удобрювати можна лише після поливання, влітку ввечері, зимою навпаки з ранку. Але протягом життя потреби рослини змінюються. Перший період. Велика потреба фосфору для формування кореневої системи, для цього в ґрунт під час приготування субстрату додається кісткове борошно, суперфосфат - 1гр. на 1 л. ґрунту. Другий період – вегетативне зростання. Росте розетка – наростає зелена маса за рахунок азоту. Натуральний азот – це родюча земля : чорнозем, перегній ; хімічний азот : карбамід (сечовина), розчин карбаміду ( 1гр. на 3-5 л. води прекрасно діє, як позакореневе підживлення (обприскування розчином добрив) . Третій період – зав’язування бутонів і квітування. При зав’язуванні бутонів величезне значення має фосфор. Найкращий варіант - калій фосфорнокислий одно заміщений. Можна застосовувати як позакореневе так і ґрунтове підживлення, але при цьому підвищується кислотність ґрунту. При квітуванні бажано трошки збільшити кількість азоту , і дуже багато калію . Але N : P : K = 1 : 2 : 3 майже універсально. Ніколи N ( азот) не можна збільшувати по відношенню до фосфору і калію дуже суттєво. Збільшення азоту** призводить до спонтанного росту розетки, потовщення черешків, наростанню пасинків, замість квітів в пазухах листків, і більшої уражуваності хворобами. ---------- Post added at 20:10 ---------- Previous post was at 19:15 ---------- З приводу добрив - фіалка і так непогано цвіте за умов правильного догляду, але через півроку, коли коренева розвинулася і здатна споживати добрива, то можна використовувати добре розчинні добрива. Назви можуть бути різні в залежності від виробника. Головне для кожного періоду росту правильне співвідношення основних елементів щоб було NPK. Я колись купував для позакореневого підживлення 5 - 15 - 45 Plantafol, та Master під корінь - зараз повно нових - на виставках фіалок справжні шанувальники фіалок багато чого можуть підсказати - в Києві зараз це Будинок Природи на Рогнединській 3 - біля пам"ятнику Шолом Алейхема метро Толстого, та м. Театральна - Музей природознавства. На виставці квітів 24 серпня хтось може з"явиться - все ж таки бум основний минув нажаль, але справжні фанати купують найновіші сорти за скажені гроші. Це прекрасне захоплення, яке лікує душу. Последний раз редактировалось Volodimir; 24.07.2017 в 19:54.