34 роки виробу - це вінтаж чи вже антікваріат? Бо в травні 1985 року мені дуже потрібно було яскраве покривало на стандартний діван. Купила товсту синтетику "Дарниця" Київської фабрики, тиждень плела товстим гачком кольорові квадрати, а потім тиждень їх зв*язувала. Вийшло яскраве та невбиваєме (троє дітей!!!) покривало, яке активно використовувалося та гарно прикрашало інтер"єр.
Перше фото зроблене в 2005 році в Дніпрі.
Друге фото зроблено в Піщанці в червні 2014 - п*ять років пройшло.
Третє фото - моя мама, яка лежить вже 3,5 роки (дємєнція+маразм...), в хвилини просвітлення розуму, коли треба давати якусь помірну роботу для відволікання - зараз це називається АРТ ТЕРАПІЯ!!! Підсунула їй старе покривало, і ми вдвох його ропускаємо на квадратики. Ручкою мама маше до всіх рукодільниць-майстринь!
Через 10 днів нашої спільної з мамою праці готові четверо нових килимочків, а троє ще чекають. Вони вийшли гарні та практичні, подвійні, 4 квадратика чорних внизу, і 4 квадратика кольорові зверху.
