Цитата:
Сообщение от Angelique
П'ять??? Взагалі-то я під "результатом" мала на увазі НЕпоширення гниття далі по стовбуру) думаю, це значно швидше стане зрозумілим) хіба ні?
|
Тетяно! Я Вам розкажу про свій досвід, перевірений протягом 7 років. У мене волоські горіхи ростуть в не дуже підходящому для них місці: найнижча частина східного схилу. На цей час їм десь біля 20 років. Взимку 2005/2006 років було дуже сильне підмерзання. Довелося стовбур та більшість скелетних гілок вирізати на рівні 3-4-5 метрів від землі. В 2007 році у вересні на висоті 2,5 метри я побачила таку ж рану, як і у Вас на фото 1. Добре зачистила, знявши грибок. А оскільки не було часу, а треба було шось дуже швидко робити, то діяла наступним чином. У мідний купорос влила трохи холодної води (бо не було гарячої
), перемішала до стану каші(?). І цією кашею обмазала рану, там де мокро та грибок - товще (шаром у 1-2-3 кристали мідного купоросу), у верхній сухій частині - менше, до блакитного стану (пальцем). Що робити далі? Рана мокра, вар не пристане, часу немає. Але під рукою був готовий розчин цементу, точніше - КЛЕЮЧА СУМІШ ДЛЯ ПЛИТКИ Ceresit CM11. От цією сумішшю я і примазала зверху до рани мідний купорос! Цей цементний клей дуже добре тримається на вертикальних поверхнях і не тріскається. У справах про все це й забула.
Влітку наступного року бачу, щось дивне валяється під деревом. Роздивилась: наплив калюса виштовхнув цемент із рани! Рана суха та чиста! Ще через рік на горісі не залишилось і спогадів про ту рану!
З того часу я всі такі рани тільки так і "лікую"! Мідний купорос висушує та дезінфікує рану, цементний клей тримає купорос на місці та закриває рану. Рани вже не мокнуть! Через рік-два дерево само виштовхує цемент із
зовнішніх ран! Не дуже
академічно, але дієво!
Дійте наступним чином:
1. зачистити,
2. затерти мідним купоросом,
3. закрити рану Ceresit CM11.
Успіхів!
Ось таке випадкове "ноу-хау"!
П. С. У цьому вересні спробувала так лікувати більш складні рани:
горизонтальні дупла, що утворилися на поверхні зрізаного стовбура... Подивимось... Не здамося!
