Інститут картоплярства
Національна академія аграрних наук України
Бібліотечка
картопляра
ВИРОЩУВАННЯ КАРТОПЛІ З ВИКОРИСТАННЯМ БОТАНІЧНОГО НАСІННЯ
(рекомендації)
Немішаєве 2011
В рекомендаціях наведені особливості технології вирощування картоплі з використанням ботанічного насіння. Подано методику отримання матеріалу першого бульбового покоління при розсадному способі вирощування сіянців та методом прямого висіву насіння у відкритий ґрунт. Рекомендації орієнтовані для науковців та власників фермерських господарств, присадибних садово-городніх ділянок.
Рекомендації підготували:
А.А.Бондарчук, доктор сільськогосподарських наук, професор
О.А.Кравченко, кандидат сільськогосподарських наук, с.н.с.
М.М.Фурдига, кандидат сільськогосподарських наук
В.В.Гордієнко, кандидат сільськогосподарських наук
Рецензенти: Разкевич М.П., кандидат сільськогосподарських наук
Тактаєв Б.А., кандидат сільськогосподарських наук
Рекомендації розглянуті та схвалені координаційно-методичною радою Інституту картоплярства НААН України 14 травня 2011року
Оформлення та тиражування здійснено у відділі наукових досліджень з питань інтелектуальної власності та маркетингу інновацій
За додатковою інформацією звертатись за адресою:
07853 Інститут картоплярства
вул.Чкалова, 22
смт. Немішаєве
Бородянський район
Київська область
Для контакту:
Тел: (04477) 41-533, 41-851
E-mail:
upri@visti.com
WEB:
www.potato.com.ua
Вступ
Картопля має велике значення в житті людини. В багатьох районах ця культура займає досить великі площі.
Виробництво картоплі традиційно базується на розмноженні бульбами. Проте з деяким відставанням та меншою інтенсивністю, як альтернатива вегетативному розмноженню, проблема використання генеративного способу при вирощуванні культури завжди була актуальною. Можливість отримання більш здорового посадкового матеріалу, зниження затрат на транспортування та зберігання – все це, звичайно, звертало увагу багатьох дослідників.
Основними перевагами вирощування картоплі із справжнього насіння є відносно невисока вартість насіння, слабка зараженість вірусами, відсутність грибної та бактеріальної інфекції, низьку затрати на транспортування і зберігання, високий коефіцієнт розмноження при використанні на посадку сівка. Виробництво картоплі на основі справжнього насіння дозволяє зменшити кількість обробок проти фітофторозу (або і відмовитись від них повністю), тому що через швидку ротацію сорту-популяції і варіювання його генотипової основи не накопичується значна кількість збудників хвороб.
Генеративне розмноження картоплі має і негативні сторони: гетерогенність гібридних популяцій за основними господарсько-цінними ознаками, уповільнений ріст сіянців в початковий період, що подовшує період вегетації і ускладнює боротьбу із шкідниками, відсутність практичних навичок в роботі з розсадою картоплі.
Вирощування картоплі з ботанічного насіння більшою мірою підходить для особистих підсобних ділянок та фермерських господарств, що мають невеликі площі для садіння. Дотримання агротехніки вирощування культури вже в перший рік, за потреби, дасть змогу отримати товарну продукцію. Навіть найменша фракція сівка (менше 10 г) при подальшому використанні у розсаднику першого бульбового покоління на добре окультурених ґрунтах дає можливість отримати урожай, що не поступається вегетативному розмноженню при масі материнської бульби 50 – 60 г.
На випадок неврожаю або епіфітотії можна мати страховий запас справжнього насіння картоплі. Основні перешкоди при використанні ботанічного насіння в нашій країні полягають у відсутності районованих сортів-популяцій, відносно вирівняних за основними агрономічними ознаками та високим рівнем продуктивності, відсутність практичних навичок вирощування розсади картоплі населенням, а також трудомісткість отримання гібридного насіння в промислових об’ємах.
Історія розмноження картоплі ботанічним насінням
Як вважають окремі вчені, в період інтродукції картоплі з Південної Америки у Європу застосовувався генеративний спосіб розмноження культури. Висока фертильність завезених сортів та їхня відносна гомозиготність не сприяла значному розщепленню потомства за ознаками. Як зазначив С.М.Букасов, особливо це стосується туземних чилійських сортів, що дозволяє стверджувати про переважаючий спосіб розмноження картоплі в той період – генеративний. Аналогічне стосується поширення картоплі в Росії. Відсутність швидкого сполучення, велика територія країни обумовили інтродукцію культури в крайні регіони (Сибір, Камчатка) через ботанічне насіння.
Проблема використання широкого використання істинного насіння для одержання продукції картоплі постійно цікавила вчених. Вважається, що перші масові посіви ботанічного насіння були проведені в 1767 році на Камчатці і в Сибіру. Вже в той час було встановлено, що іноді потомство від самозапилення перевершує батьківську форму за проявом основних господарських ознак. На думку деяких дослідників, ймовірно, що саме таким чином у ті часи були отримані перші місцеві сорти.
По-іншому слід розглядати це питання, виходячи із сьогоднішніх позицій щодо важливості біологічних і господарських властивостей картоплі. Використовуючи штучний добір, людина гіпертрофувала ті властивості, які необхідні, наприклад, розмір бульб, вміст крохмалю, інших речовин, хоча їх прояв не має великого значення для збереження культури в цілому. Значно знизився прояв ознак, закладений в біології. Значна частина сортів втратила здатність до ягодоутворення і навіть квітування.
Широкомасштабні дослідження по вирощуванню картоплі з ботанічного насіння були виконані в 50 – 60-х роках під керівництвом В.Едельштейна Л.Лорхом, І.Таракановим, А.Лахіним та іншими. Ними, з метою механізації посіву насіння, запропоновано його дражування. Крім цього, була розроблена технологія вирощування “сівку” (дрібних бульб масою 2 – 4 г), а на другий рік від їх посадки – отримання повноцінного садивного бульбового матеріалу. Залучення в роботу сортів Камераз, Епрон дозволило на другий рік після посіву насіння одержати урожайність 20 т/га, що свідчить про перспективність широкого застосування цього методу отримання насіннєвого матеріалу у виробництві.
За кордоном питання про виробництво товарної картоплі на основі справжнього насіння, в основному для країн з спекотним кліматом, було поставлене ще в середині семидесятих років. Починаючи з 1976 року координатором досліджень по даній проблемі виступає СІР (International Potato Center) – Перу. Там спеціалістами різних напрямків (фізіологами, генетиками, фітопатологами) були початі комплексні дослідження. Багато з них виконувались в інших країнах на контрактній основі.
В наш час, коли відпрацьовано принципово нові підходи до створення нових сортів, вихідного селекційного матеріалу, засобів впливу практично на кожен з етапів отримання сіянців першого року, бульбових поколінь, одержати насіннєвий матеріал картоплі з використанням ботанічного насіння стало не так складно.