[Холодний яр]

Шанування товариству ентузіастів!
Пропрацювавши в сучасному агробізнесі 6 років і побачивши зсередини так звані «сучасні» агротехнології, метою яких є гарантоване отримання великого валу, а головною характеристикою якості – лежкість та транспортабельність, вирішив облишити цей бізнес і запровадити хоча б для своєї сім’ї органічне вирощування овочів та фруктів, бо не бачу для малої дитини нічого доброго в помідорах чи яблуках, кроплених 12-20 разів та часто з надлишком нітратів.
Для цього придбав в 2009 році будинок, ділянка біля якого не оброблялася принаймні років 15. Бл. 12 соток я перекопав тієї ж осені, на ділянці переважала злакова рослинність і найкращі землі виявилися саме на пиріїщі. Жодних добрив не вносив, вважаючи, що найближчі 2-3 роки цьому клаптику землі буде досить і того органічного удобрення, яке було створено перелогом. На ділянці було багато хробаків (личинки хруща) навесні 2010 року посадив сад (в основному, напівкарлики), коріння дерев для перестраховки вимочував у розчині Актари. Не знаю, чи це вплинуло, чи хробакам не сподобалося відсутність колишнього різнотрав’я, але його влітку та восени вже майже не було. Швидше за все причина в іншому, бо я розкопував восени ще 10 соток за садом цього ж перелогу, то й там хробака не бачив. Хотілось би, щоб це щастя було надовго.
Почав із деяких помилок. Перший рік посадив город у міжряддях саду. Не вдалася картопля біля яблуні (тоді я ще не знав про їхню взаємну неприязнь), але цілком нормальна була картопля біля черешень. Столовий буряк (крім циліндричного, який здебільшого виступав над землею) виявився непридатним для кулінарії, морква одразу здавалася прийнятною, але восени стала гіркуватою. Причини можу придумати 2: дещо підвищена кислотність (не значно, бо поруч ріс горох, який не переносить надмірну кислотність, і виріс цілком нормальним) або занадто ранній посів (27.03) з впливом занадто жаркого літа. Кавуни, які мали бути неймовірними на цілині, виросли посередніми (невеликі та майже несолодкі, але соковиті) з-за загущення (3-4 шт в лунці) та деякого затінення від деревцят (схема 3 х 3), те саме з динями. Капусту, посіяну насінням побила капустяна муха, довелося висаджувати розсадою середні сорти в кінці червня, щоб мати якийсь врожай. Помідори добряче попсував фітофтороз, але спека допомогла задовольнити наші потреби. Добре вдалися огірки, квасоля та горох. На жаль, багато сортів не відповідало етикетці або мало дуже погану схожість, тому для себе на цей рік обираю лише Елітсортнасінняовоч та Свитязь, і, звичайно, власне. З засобів захисту проти попелиці та колорадського жука дуже ефективним виявився Актофіт.
Натомість позитивів у саду було значно більше: дерева навіть при весняній посадці дали дуже гарні прирости, 50-120 см залежно від сорту, всі до одного прийнялися (якість саджанців була на дуже гарному рівні, крім того, я не копав величезних садових ям, хоча чорнозему лише 0,5 м, звичайну ямку 40х40х40 з незначним додаванням попелу), не було також проблем із суницею, аґрусом чи малиною, лише смородину добряче поскубла попелиця, яку мурахи наносили щотридні після обробки. Добре зберігала вологу та створювала відмінну пухкість ґрунту скромна мульча із злакового сіна під деревами та кущами. Наприклад дерева в перший рік я поливав лише 4 рази нормою 25 л. Від попелиці на деревах зразу вберігався Актофітом, а потім тричі наніс на штамб через 20 днів невисихаючий клей РетТреп, який і не пускав мурашок на крону. З-за відсутності хробака восени досаджував сад без обробки кореневої системи інсектицидами. Багаторічні бур’яни практично вивів шляхом заглушування культурними рослинами та регулярним підполюванням. Єдине, що засмутило: не помітив цикадки-буйвола, яка дещо подовбала кору молоденьких деревцят, але влітку наступного року ранки мають загоїтися.
Поначитувавшись літератури та прогресивних мислячих людей в павутинні, став і собі думати, як створити ефективну замкнуту самодостатню систему землеробства. Восени посіяв гірчицю в 3 різні терміни: 5, 10 та 21 вересня в міру вивільнення площ. Останній термін припав на похолодання і розміри гірчиці наприкінці вегетації були дуже скромні - 10-12 см, натомість перші два строки дали відмінну органічну масу – 45-55 см висоти, масивне соковите стебло. Зараз маю просто відмінний килим з підмерзлої гірчиці, який вкриває всю площу саду і по якому дуже м’яко ходити, восени при посіві наступного сидерату рештки (дуже пластичні) зарию рано навесні в поверхневий ґрунт на глибину 3-5 см пласкорізом.
Наступної вести планую всю площу засіяти в саду вівсом в якості технічної культури (до 15-20.05) для отримання органічної маси, але знаю що овес дуже згубно впливає на малину (ним навіть виводять її зайву порость. Тому малину обсію горохом.
Можливо, моя розповідь допоможе комусь із початкуючих городників, а в досвідчених хотів би запитати дещо:
1. Чи не впливатиме негативно овес, посіяний весною до стадії викидання прапорцевого листка, на молоді саджанці (яблуня, черешня, вишня, абрикос, слива, груша, шовковиця)?
2. Маю чимало горіхового листя. Чи не пригнічуватиме воно картоплю, малину та суницю, якщо використати його як мульчу?
3. Настільки можна сіяти у вівсі такі культури як капуста, помідори, кавун, диня, огірок? (Ідея: посіяти рано навесні овес (органіка + земля не стоятиме голою), коли підійде час, поробити латочки і посіяти в них інше насіння, а овес піде на мульчу при викиданні прапорцевого листка)
4. Як екологічно та ефективно здолати злу цикадку-буйвола?
5. Що може не вистачати моркві та буряку для нормального смаку?

Дякую, гараздів!

Сергій.