[Никола]

Зимові примхи погоди минулої зими досить негативно вплинули на гранати. Із середини січня до кінця першої декади лютого було надзвичайно,як для зими,тепло. У кущів гранатників,інжиру і ківі почався сокорух. А тут у другій декаді лютого тріснув мороз. Дві ночі -10 і дві -12*С.

Гранатники сортів Крим.полосатий,Гюлоша рожевий і ХЗЧ весною дуже пізно і поволі почали просинатись,майже на місяць пізніше звичайного. Першої хвилі цвітіння,як такої не було. Лише на прикінці першої декади червня розпустились одночасно зовсім мало квіток першої і дещо більше другої хвилі. При цьому квіток-дзвіночків знайти не зміг. Можливо пізніше з"являться із бічних бруньок. Карлик 8-куля теж пізно прокинувся і лише окремі пагони. Два сіянці із із одної гранатини з Ірану по різному себе проявили. Один проснувся одночасно з іншими сортами,а другий втратив усю надземну частину. Сіянці індійських гранатів,як і майже кожної зими відростають із голови куща.
Не витримав такого примху зими і мій сіянець ОЛНАТВІКС. Причина думаю у його ранньостиглості. Контрольні зрізи гілочок показували,що він проснувся зимою майже на декаду раніше інших кущів.Якщо зрізані до зимового потепління черенки добре вкорінювались,то зрізані одразу після похолодання зовсім не вкорінились. Тому роблю висновок,що морозостійкість його на рівні Кр.пол. і Гюлоша рожевого,а зимостійкість значно нижча цих сортів. Відростає із голови куща.