Погода хороша,дощова,зрідка визирає сонечко. На грядках ще мокро,але вийти на город тягне. От сів на лавку і спостерігаю за тарантулом,дірка якого біля самих ніг. Спочатку була просто дірка. Помітив її прутиком,аби випадково не затоптати. Вхід до своєї нірки павучок ретельно обволік павутинкою,аби нічого туди не падало і не забруднювало павуче житло. Частенько він висовувався з нірки майже на половину і грівся на сонечку. Коли проводив рукою біля самої його голови він зовсім не реагував. А лишень варто було злегка шевельнути ступнею-миттю ховався. Мабуть зір у нього нікудишній, але вібрацію грунту вловлює блискавично.Та якось нірка щезла. Через декілька днів знову з"явилась,але вхід до неї старанно закритий павутинням.
Ще через кілька днів павук піднявся до самого верху і я помітив,що до кінчика черевця прикріплений сіруватий круглий кокон. Зрозумів,що це самочка,яка виводить потомство. Сьогодні цей кокон вона вже штовхала вгору поперед себе. Випхне його трішки з дірки і гріє на сонечку. Мабуть невдовзі з"являться маленькі павучата
