Re: ВОЙНА
Не можна звикнути. Як звикнути чекати, коли напишуть син та зять, як онука на шум за вікном ховається в твої коліна і кричить "баба, бах". Сіяла томати та перець з думкою чи треба? Чи не доведеться знову кидати та їхати в невідомість. Що буде наступної зими, чи буде опалення, якщо у нас розбиті майже всі ТЕС. Позавчора на дачі на наших очах в селище прилетіла ракета. Тримаєшся тільки заради дітей та онуків. Тільки б дочекатися перемоги і щоб вся родина була разом, як до клятої війни
__________________
Ольга
Війна змінює багато речей. Єдине, що лишається незмінним - наша пам'ять. І наша вдячність.
|