[Ирина X]

ЛЬВІВ: Київ, ти як?
КИЇВ: Як і ти, в повній темряві! Що? Страшно?
ЛЬВІВ: Так не так щоб. Просто, незвично. Я ж звик сяяти, а тут згас. Трохи незручно. А ти як себе відчуваєш?
КИЇВ: Як в молодості. Зима, темрява, сніг. Поряд Дніпро котить свої води. І тиша! Чернігів! Пам’ятаєш?
ЧЕРНІГІВ: А то! Тільки тоді вовки вили. А зараз орки на болотах підвивають. Мабуть, радіють.
ПОЛТАВА: Хрін їм на рило, нехай радіють. Свиня теж раділа, поки на холодець не перетворилась. А які зорі над Диканькою! І місяць! И димок з труб йде – мої по хатах сидять, біля пічок гріються, казки один одному розповідають. Як в старі добрі часи.
ІВАНО-ФРАНКІВСЬК: Я теж своїх по селах відправив, нехай перечекають темні часи. Так, Тернопіль?
ТЕРНОПІЛЬ: Так у кожного мого жителя є бабуся в селі і тепла хата! А вже закруток по льохах, сальця копченого пднакопичено. Не так вже і важко. От Південь як впорається? Там же ці паскуди все потрощіли! Херсон! Ти як?
ХЕРСОН: Як. Як! Як і три минулих тижня. Без світла і води. Зато АТБ є!
масква: Привет, хахлы! Шо, в темноте сидите?!
ВСІ: (разом) Пішла на х*й!
масква: борзые, да? А ведь гаварила – не тявкайте на меня! Херсон! Шо, нравится в хахляндии? А ведь пока со мной был, жил спокойно, без обстрелов!
ХЕРСОН: Пошла на х*й, дура йобана! Краще в темряві та воду з дніпра пити, чем з такою конченной паскудой разом!
масква: Ладно, я подожду, еще на коленках приползете (зникає з етеру)
КРИМ: Слышь, Херсон, а, может, правда? Ну зачем ты сопротивлялся, теперь сидишь в темноте, под обстрелами?
ХЕРСОН: Дурак ты, Крым, раз не понимаешь. Воля – найдорожча річ у світі! Все минає, навіть темрява – а воля залишається. Нічо, скоро й тебе повернемо, зрозумієш.
КРИВИЙ РІГ: А мої жителі, щоб не сидіти мовчки в темряви, співати почали. Давайте теж! (починає) Ой у лузі червона калина!
ЗАПОРІЖЖЯ: (підспівує) Похилилася!
ВІННИЦЯ: (підспівує) Що ж то наша славна Україна…
ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ: (підспівує) Зажурилася!
ВСІ: А ми тую червону калину підіймемо!
масква: (знов влізає в разговор) ви че тут распелись? Шо за нацисткие песни?
ВСІ: (разом) Пішла на х*й! (продовжують співати) А ми нашу славну Україну – гей, гей, - розвеселимо!
масква: Я не поняла, как вы смеете петь? Вам плакать надо и прощения у меня просить! Николаев! Ты че, вместе с этими нациками? Ты ж русский город!
МИКОЛАЇВ: По перше не Николаев, а Миколаїв. По-друге – я разом зі своїми браттями. По-третє – просто пішла на х*й!
масква: Одесса-мама! А ты чего? Не надоело без света сидеть? Все пельмени слиплись или еще что осталось?
ОДЕСА: Яка я тебе мама? У меня все дети приличные. А ти хто така? Шоб я три дні форшмака не їла, якщо якась шалава підзаборна буде мене мамою називати!
масква: вы забыли, что это я вас тут всех породила?
ЛУЦЬК: Ти диви! Воно ще щось гавкає. А згадую, як коли мої лицарі у бій ходили, воно тільки квакало на своїх болотах.
масква: та я вас всех уничтожу!
КОНОТОП: Слухай сюди, курко! Дуже скоро ти не те що гавкнути. Ти, навіть, квакнути будеш не взмозі!
масква: В смысле?
КОНОТОП: Майбутнє твоє бачу. Будущеє по вашему. Хєровое у тебе майбутнє.
ХАРКІВ: О. ну якщо вже Конотопська відьма слово взала – триндєц тобі!
масква: Чего?
ДНЕПР: Бо не буде в тебе ні будущего, ні майбутнього.
ОДЕСА: Не буде в тебе нічого – ни яичка, ні курочки. Навіть пельмені слипшиеся тобі за делікатес будуть здаватись.
БЕРДИЧІВ: Буде лише мрак, багнюка, і суцільний треш. Хоча тобі не звикати.
масква: Почему это?
ВСІ: Тому що – пішла на х*й!
КИЇВ: О, у мене світло з’явилось!
ВІННИЦЯ: І у мене!
ХЕРСОН: І. навіть, у мене!
КРИМ: Ой, а у меня, кажется, пропало…
ХЕРСОН: Нічо, Крим. Сама темна ніч – перед світанком! Готуйся!
ВСІ: (співають) А ми тую червону калину підіймемо! А ми нашу, славну Україну, гей, гей, розвеселимо!
©Ірина Подгурська