[Нина_И]

А я була знайома з Іриною. Вперше ми зустрілися на другий день Майдану! Був дрібний дощ, поряд "розвлікав" публіку Грищенко, той що був міністром оборони. З маленької трибуни верещала Таня Чорновол. А я до Ірини перша заговорила. Не можу згадати логічної цепочки - як я здогадалась, що вона англічанка... Можливо через її пости і фото в ФБ як свободівки і спільних форумних друзів. Але я точно пам'ятаю, що спитала тоді про відношення до нашого форуму. Потім ми ще пересікалсь на Майдані, на смолоскипній ході. Пізніше вона сказала мені, що готується і тренується поїхати на війну. Склєроз... Це була реальна розмова. Де, коли не пам'ятаю. Вона дала мені координатора. Але відповідь була короткою- група вже набрана. В телефонних розмовах Ірина не хотіла згадувати садові форуми. Багато хто не розділяв її свободівського вибору. І після її повернення були часті зустрічі. Можливо тому, що відвідували одні й ті самі заходи. Змагання для ветеранів, тренування в ЯРМІЗі. Вона ходила на заняття з англійської мови, я на свої тренування. Після повернення нових троянд Іра вже не садила. Казала, що багато кущів її не дочекались. В ФБ вона попросила інших рослин для свого нового саду. Але в її переліку осінніх айстр не було! Я її переконала. Але! Від яскраво-червоної відмовилась! Весною 20 року, коли були ковідні обмеження, я їхала бла-бла-каром із села через Бровари і передала їй цілу торбу тих айстр. Напевно сортів десять! І потім я була безмежно рада бачить її щасливу посмішку і фразу - нічого не прийшлось пересаджувати. Все зацвіло і вписалось якнайкраще! У неї були чарівні роскосі очі і душевно-сумна посмішка! Насправді вона дуже маленька і тендітна.