[Nela]

Попри те, що до Росії відійшло чимало українських етнічних територій, одна з них має особливе значення для нас. Це – Стародубщина, яка нині є частиною Брянської області Росії та займає в її складі 12 районів із 27. Це – Гордіївський, Злинківський, Климівський, Клинцівський, Красногорський, Мглинський, Новозибківський, Погарський, Почіпський, Стародубський, Суразький та Унецький. Їхня загальна площа становить 14 762 квадратних кілометри (понад 40 відсотків від загальної території області).

Справді, республіки, які ввійшли в 1922 році до Радянського Союзу, мали інші кордони, ніж зараз. Приміром, тоді в складі Російської Федерації не було Калінінградської області, Тувинської республіки, Виборгу, а також деяких інших територій. І взагалі за часів існування СРСР межі союзних республік не лише змінювалися, а й створювалися нові республіки, що, як правило, обумовлювалося політичною доцільністю. Так, із 1940 по 1956 рік існувала Карело-Фінська Радянська Соціалістична Республіка, територія якої зараз входить до Росії. Також Російській Федерації в 1922 році не належали деякі райони, населені в той час українцями, зокрема таке цікаве місто, як Таганріг (Таганрог) із навколишньою округою.

370 років тому, на межі червня-липня 1651 року, біля невеличкого містечка Берестечка зустрілися три великі армії: з одного боку – Військо Запорізьке на чолі з гетьманом Богданом Хмельницьким і татарське військо на чолі з кримським ханом Іслямом ІІІ Гераєм, з іншого – армія Речі Посполитої на чолі з королем Яном ІІ Казимиром. Відтак сталася одна з найбільших в європейській історії ХVІІ століття баталій. Більше про неї «Історичній свободі» розповів історик Дмитро Вирський.