Сообщение от Люд.а
Я теж не повірила тій пані. З 15го року (осені) вони орендували будинок і тільки чистили чагарники. В 17му купили в кредит (банківський) і почали робити сад. Садок засаджений геть не самими спіреями-бересклетами-пухироплідниками як самими дешевими, швидкоростучими, ще й такими, що легко розмножуються. Навіть якщо купівлю дорогих рослини з метою розмноження зрозуміти можна, то модрина на дуже високому штамбі сюди не вписується (а також штамбові сосни, японській клен, сортові сосни, дрібнолиста береза - я навіть не бачила таку). А якщо згадати кредит на будинок — геть не зрозуміло. Гляньте ціни на буки-в'язи... Навіть скальний ялівець вище 2х метрів за 3-4 роки не виросте. Те каміння, що навколо пруда два чоловікі не піднімуть, а тут жінка з трьома грижами. В те, що багато чого можна робити самому, безперечно вірю, але не все, та й на роботу вже ходити не встигнеш.
Мені дуже хотілося б почути думку Тані Гізбрехт стосовно розмноження злаків — скільки треба мати вихідного матеріалу, щоб за 3-4 роки так його розмножити, щоб засадити таку ділянку, ще й в розпліднику чимало мати. І чи виставляла пані Оксана фотки створення саду раніше 19го року. А дискусію на її сторінці під дописом вести було неможливо, бо на один сумнівний коментар було не менше 50ти захисних.
Доречі, на відео, а їх у пані теж чимало, все не таке яскраве, як на фотках. Але навіть там, де немає відсипки, жодного зілинки. Велика площа засипається лісовою підстилкою, через неї, зі слів пані, бурьян все одно лізе, але вона навколішках його дере, сапою через спину не може. Город і доріжки бабця сапою проходить. Коротше, коли пані Оксана всигає живцювати, щепити, садити-розсажувати-пересажувати, полоти, поливати весь сад 70ти метровим шлангом, тощо я не знаю, але відчуваю себе лінтяйкою.
|