Столітній палац на Татарці: історія похмурої будівлі
https://vechirniy.kyiv.ua/data/news/...9d119e9de8.jpg
Вікторія Гребінь
Мабуть, одним із найбільш недооцінених, але дуже цікавих місць у Києві є Татарка. Знаходиться вона у Шевченківському районі. Особливо це місце може сподобатися поціновувачам старої архітектури. Та й не дивно, адже блукаючи затишними вулицями Татарки можна побачити будиночки вікової давнини, які дивом збереглися. Історію одного із цих будинків, який знаходиться на вулиці Нагірна, ми розповімо вам сьогодні. Вулиця Нагірна відносно молода – у сучасному вигляді вона утворилася наприкінці XIX століття. Тутешні будівлі – це суміш різних епох та стилів. Серед них виділяється садиба на Нагірній, 14.
Подвійні парадні сходи із пузатими балюстрадами наче кличуть у гості до мініатюрного палацу із великими вікнами та високими дверима.Садиба побудована в стилі модерн у 1909-1910 роках за проєктом архітектора Миколи Гарденіна на замовлення барона Воронцова, далекого родича, нащадка графа Воронцова – губернатора Малоросії.
Одноповерховий будинок за проєктом має велику вітальню (31 м) і п'ять кімнат, кімнати для прислуги і санвузол, загальна площа – 250 кв. м. На подвір'ї був фонтан зі скульптурою. Усього – 20 соток, разом із двором і садом.
Садиба побудована з жовтої цегли заводу Іони Зайцева (цукрозаводчика і київського мецената, купця першої гільдії), який знаходився за адресою Кирилівська, 61. Цегла мала клеймо заводу.
Чи жив тут барон Воронцов, достеменно не відомо, принаймні документальних свідчень цьому немає.У 1918 році будинок був націоналізований і в 1920-х роках тут був розміщений невеликий дитячий будинок.У 1979 році за адресою Нагірна, 14, знімали романтичну сцену в другій серії фільму «Червоні погони» про вихованців суворовського училища в роки другої світової війни. У головній ролі ще зовсім маленький актор – Олексій Серебряков.
У фільмі добре видна зовнішня частина парадних сходів із заокругленим початком.
Наразі садиба має трохи похмурний вигляд. Можливо тому, що в будівлі ніхто не мешкає.
