Щовечора при будь-якій погоді ми гуляємо собаку. Пес великий, тому гуляємо, як тільки стемніє. Так легше, менше людей.
Карантин, а ми гуляемо.
Проходимо тротуаром біля великої вулиці, завертаємо у сквер, проходимо по колу по периметру. Вертаємося назад.
Я не розумію, як бути під час карантину. Пишуть - сидіти вдома, без потреби не виходити на вулицю.
У нас є потреба, ми не хочемо тримати песика у стресовому стані. А для нього залишитися без прогулянки - стрес, а потім сум до наступного вечора, коли він знову чекає прогулянку.
У нас вдома всі здорові, і пес не кашляє.
Як бути? Гуляти, чи ні?
---------- Post added at 12:52 ---------- Previous post was at 12:48 ----------
Пи Си
Під час прогулянки ми ні з ким не контактуємо. На вулиці практично безлюдно. Лише біля одного паркану зупиняємося, щоб погладити собаку сусідів. Вона нас чекає, стає на задні лапи, передні - на паркан, і підставляє голову, щоб погладили. При тому, вона хоче, щоб погладила і я, і мій чоловік. А з псом вони нюхаються ніс в ніс, вітаються. Ось і всі контакти
