Re: Теревені 2020.
Переходити нема куди, та й серце не надто легке, звісно ж страшно, боюсь, як воно буде... То я хіба бравую так, бо що залишається. Але там уже не було що робити - йшло скорочення, моя подруга йде в декрет, я б залишилася тільки з мегерою і ще одним дядечком, якого майже нема. Тому подумала, що нерви дорожчі, бо справді за останній рік ну дуже вже важко було морально. Чіплялася з приводу і без. Самооцінка мені вже впала нижче нікуди... Здоров'я теж не надто - нерви є нерви, та й діти відчувають...
Дуже переживаю, як буде далі, але що ж - якось буде... Подивимось. Може так мало бути.
|