В мене акваріум був у дитинстві десь рік чи два. Потім почав нещадно тікти, силіконів теперішніх тоді не було, маму цей потоп задовбав і акваріум ми віддали. Жили там гупіки і ще парочка якихось сріблястих рибок з червоненькими хвостиками, назву не знаю. Рослинки теж були найпростіші, валіснерія та шось типу роголистника (це я вже зараз опріділила). Бідні риби витримали палку дитячу любов, шоб ви розуміли, годувала живим кормом (трубочником напевно, у дядьок на базарі купувала) пінцетом кожну рибку, щоб ніхто не залишився голодним, робила їм "пузирики" великою грушею-клізмою (ну не було у батьків грошей на дорогу аерацію).
Але. За весь час у мене ні одна рибка і ні одна рослинка не померла. І я до сих пір цим пишаюся.
Я це до чого. Із дитинства залишилося відчуття неймовірного релаксу та захвату від спостереження за підводною живністю.
