Ну я не знаю...
Ми косим-косим третій рік, толку ноль. Мишій однорічний? Лобода, щириця? Я не маю вже сил з ними боротись. Мені
набагато легше було справитись з пирієм. За одну весну його вивела, а дернина була така, що лопата не входила, за корінням землі не було видно. Я вже реально думаю, що треба було його залишити і розповсюдити по всьому саду, косили б і горя не знали.
Мишій і свинорій (і ще одне, не знаю назву, теж злаковий) коли скосиш - тільки гірше стає, при землі розетка 3 см і вже з колосками вилазить. І сіється, сіється... Я його вириваю
Всюди. Все літо. І мені дуже сильно шкода часу і сил на це. Але якщо там, де два рази земля оралась, якось ще більш-менш виривається, то у дворі, де ніколи не оралось - це просто прокляття.
Лободу і щирицю треба косити не рідше ніж раз на тиждень, і теж результат так собі - при землі розетка із товстим штурпаком, від неї у всі боки товсті гілки і знову ж таки з насінням.
Сіється, декоративність - жах, ще й ходити неможливо.
Я реально не розумію як косінням можна побороти бур'яни. Казали часто косить - вони підуть. Щось у мене ніхто нікуди не збирається йти
Про портулак я взагалі мовчу, сприймаю його як найменше зло із всього що у мене є, росте собі і росте, хоч виривається і на тому добре.
Гербіциди не вітаміни, так, але у них є період розпаду, що вказаний у описі діючої речовини.
Звісно кожен сам повинен зробити свій вибір, але я не уявляю як на площі більше пари соток можна боротись із бур'янами без хім.допомоги. Якщо у когось це вийшло і результат тримається - ви герої, честь і хвала вашій наполегливості.
Не знаю, може я реально зовсім криворучка і все роблю не так, але ні косінням, ні вириванням у мене боротись з бур'яном не виходить аж ніяк.