Ну що ви, народжені в совку люди не фуфло, фуфло це совковий світогляд. І успадкований совком, а потім переданий далі імперський шовінізм, відчуття зверхності і унікальності, з якого походить (крім пієтету до рос.літератури) звичка зневажливо ставитись до інших національностей. Наприклад, принижувати їх пейоративами типу америкашки, япошки, жабоїди, макаронники... Якось це не дуже відповідає духу толерантності і глобалізації 21 століття
Поки мене тут не забанили
, про екранізації - не так давно вийшов міні-серіал Vanity Fair по Теккерею. Я читала давно і в адаптованому варіанті (англійською), тому книгу не дуже добре пам'ятаю, але екранізація мені сподобалась. Ну, десь на 8/10
---------- Post added at 15:37 ---------- Previous post was at 15:34 ----------
George_0705 , там вище СаДом так ніжно і напористо переконує, шо не вподобати радянське кіно - це нормально, що мені це нагадало як говорять з буйними психами: ну що ти, бачити інопланетян і білочку - це абсолютно нормально, так-так, ти нормальний, зараз ми тобі укольчика вколемо.
Ясний перець, що це нормально. Навіщо стверджувати аксіоми?
Я, мабуть, піду на кілька днів з цієї теми, від гріха подалі. А то і сміх і гріх, змішали політику, ностальгію, історичну правду і старі образи, комплекс меншовартості із кіно з серіалами. Я не дивлюсь радянське, бо мені не подобається тематика і художні засоби, а не тому що я проти совка. Хоча я проти совка, але це не є причиною не дивитись кіно. Російську літературу, так само як і українську!!!, я не люблю (у переважній більшості) через вічні надумані страждання і пришелепкуватих героїв із дебільною мотивацією вчинків.