у мене бабуся, з якою жили поруч, взагалі не вміла пекти. От як Наташа писала - 2 еммм... штуки смачні в неї були. Смажені пиріжки з яблуками і тертий пиріг. Ще пекла пляцок, але виключно в сенсі утилізації непопулярного варення. Ну такоє... З дріжджовим тістом ніколи взагалі не зв'язувалась. Так само боїться дріжджового тіста моя мама. Я вже її зараз вчу, як з ним поводитись.
Працювати з дріжджовим тістом я навчилась сама. Паски на всю родину останні 8 років пекла я. При чому дуже смачні. Прийняла цей піст від дядькової дружини, раніше вона для всіх пекла паски. То вона тільки зраділа - ну нарешті! І сказала, що в мене смачніші
Не можу сказати, що я дуже віруюча була і раніше, потім взагалі сталась криза віри. А випічка дається легко, і паски не стали менш смачними
Печу їх за традицією, святити не ходжу. Колись пекла восени, бо от просто захотілось такого смачного здобного тіста
, тільки у формі короваю зробила, щоб з формочками не гратись
Вимішую руками, без ХП. Не купували її, бо з любов'ю мого чоловіка до тістечка (у нас це слово промовляється дуже ніжно і з великим пієтетом), мати завжди під рукою смачний свіжий хліб - то скоро і шапочка на голову не налізе
Хоча зараз подумую про ХП, бо сільский магазин зимою іноді по кілька днів не отримує завози. Ще зважую ризики і користь від такої покупки
Ну а за настрій - я людина багатогранна, буваю доволі нервова. Готую тоді коли треба готувати, а не тільки коли є настрій.
Якби я тільки під настрій готувала, то ми б жили на бутербродах 5 днів із 7.
Ну так, коли паски ставлю на розстійку то прошу не робити протяги і не грюкати дверима. Вся інша дріжджова випічка такої уваги не отримує. І нічого, підходить, печеться, смакує