[Pixie]

ну так я якраз про це. Виходячи заміж, і тим більше, маючи дітей, ми маємо набагато менше свободи вирішувати, ніж будучи просто дочкою своїх батьків. Ну принаймні для мене це 100% вірно.
Мої батьки не впливали на мої рішення з 16-18 років. Мама сказала, що я достатньо розумна, щоб приймати власні рішення. Але при одній умові - готовності нести за них відповідальність і розбиратись з наслідками.
А зараз у мене нема крупних, життєзмінюючих власних рішень. У нас всі рішення - спільні і наші. А не мої.
Для мене це не є повна свобода. Мене такий стан влаштовує на всі 100%, але ж нелогічно його заперечувати. Між абсолютною свободою і незалежністю, я особисто обираю партнерство і родинний затишок, навіть в ущерб якимось своїм амбіціям і мріям, що вже ніколи не збудуться. Але був би в мене ну от буквально трошки інший склад характеру, скажімо, на 20% більше одних якостей і менше других - я б прекрасно себе почувала у стані "вільної птахи".