я не про їжу.
Другий день в шоці від власного склерозу.
Вчора потішила себе і інших сценкою "зустрів старого друга" в парі з Кошкою Ш.
Сьогодні виявилось, що в мене в сараї лежать з минулого року металеві дуги для чималого парничка. І агроволокно є. А я другий тиждень сиджу собі метикую чи купувати готовий парник Підсніжник, який мені реклама пхає звідусіль, чи колхозити із арматури і пластикових труб дуги.
І тут, абсолютно випадково, в розмові з батьком по телефону виплило, що в мене вже всі складові для парника є. А я взагалі не згадала про це, навіть нічого не ворухнулось в мізках
Прекрасна штука склероз. Щодня гарні новини
