ой, у мене є сумна історія з опіками. Десь років 4-5 тому бабуся моя, в якої давно вже проблеми з тиском і судинами, втратила свідомість. На той момент вона смажила котлети, і коли почала падати, вхопилася за те що було найближче - сковороду з олією і решітку плити. Отримала жахливі опіки, на 2 пальцях м'які тканини майже до кістки довелось вичищати. Ті пальці так і не відновили рухливість. Обидві руки пошкодила сильно, тільки через 3 місяці з одної зняли пов'язки, з іншої ще аж через кілька місяців. Найгірше було те, що якийсь спеціальний гель від опіків на той момент в Україні було не купити. Пересилала потягами тітка з Москви, і ще з-за кордону знайомі привозили. Ну і вилився такий стрес і травма для літнього організму у діабет, якого раніше не було. Мабуть опік став якимось каталізатором, ясно що з рівного місця діабет не виникає, але до того випадку його не діагностували. З тих пір вона дуже змінилась, поступово згасає, тане на очах.
Отак, на рівному місці, на власній кухні бабуля собі зруйнувала здоров'я. У мене теж іноді паморочиться голова, то я тепер дуже боюсь якось покалічитись, зразу все кидаю і сідаю, навіть на підлогу, якщо більше ніде
