Я тричі народжувала, у 1975, 1979 та 1985... Яке було би щастя, якби чоловік просто тримав мене за руку та дивився на моє обличчя... бо більше дивитися нема чого... а, так, і присутність рідної людини - гарантія нормальної уваги...
Самий страшний випадок, коли лікарі забули про жіночку після пологів, та не догукалася вчасної допомоги і ... вмерла від кровотечі... моя золовка народжувала в тій лікарні через тиждень, так родичі породіль днювали та ночували під вікнами, бо мобілки... ЯК ми раніше без них обходилися???!!!
