Спочатку вони мені дуже сподобались
, такщо навіть і в цю тему підходять. Яскраві, багато квітів. В принципі вони і зараз подобаються, але є одне але.
Як я потім глянула як вони понасівалися - ну всюди просто. Як почала чистити від них клумби піонів і ірисів
Убивалася всю весну і все літо, так і не перемогла. Реально раундап не бере. В цьому році вже ходила їх мазала чистим раундапом пензликом по листю - може половина всохла, але багато залишилось.
Ось які вони вимахали в моє перше літо тут. Паркан 1,5 метри, кущі були деякі вище мене - а я 167 см. Такі ж в діаметрі, і кореневий ком такий самий.
Потім ці 2 монстроїдні кущі я викопувала і навіть намагалась посадити в тому місці , де треба закрити всяку бяку і де нема поливу. Але не прижилися.
Та що я хочу сказати, квіти реально дуже неубиєнні і правда симпатичні: насичена темна зелена маса, сотні яскравих квіточок, квітнуть довго, майже все літо. І дійсно можуть викликати приємні емоції, але тільки не там де вони можуть насіятись. Бо видрать їх нереально, дуже міцно в землі сидять.
Вище говорили про чорнобривці, так ці геліантуси іще стійкіші. У нас по вулиці вони взагалі на камінні ростуть, в житті поливу не бачили, і все одно шикарні.
Я не проти таких квітів там, де треба закрити щось страшненьке чимось швидкоростучим і абсолютно невибагливим. В наступному році почекаю поки дозріє насіння і нарву головок - посію за парканом з боку вулиці, замість лободи
Раптом комусь хочеться такого щастя - можу насипать від душі