[Даліта]

Ооо, читанням і я перехворіла,ще починаючи з другого класу. Читала запоэм, ховалась від мами з книжками на горищі літом, бо вона все сварилась ,що ніц робити не хочу, тільки зір порчу.Тато , правда, мудріший був, зробив на горищі мені лежанку із сіна, ковдру і подушку заніс, почепив над нею лампу і читай доця скільки душа забажаэ. Душа бажала моя лише книг, тато навіть їсти мені приносив. Якщо книга була дуже захоплива могла всю ніч до ранку читати поки не дочитаю.Пам'ятаю я в сьомий клас вже ходила, а мама кожного року їздила восени на курорт, то перед від 'їздом, зайшла в дитячу бібліотеку і наказала бібліотекарям не давати мені книжок, щоб навчання пильнувала. То була страшна образа для мене, я довгі роки не могла їй пробачити такого приниження. Той рік, тай усі зрештою я закінчувала із похвальним листом, але в ту бібліотеку я більше не ходила, навіть після того як бібліотекарки приходили до нас в школу і вибачились переді мною, дізнавшись, що на мою успішність книги не впливали. Перечекавши рік ,я записалась у дорослу бібліотеку, але за той рік перечитала всю сусідську , а у них була шикарна домашня бібліотека-на рік хватило! Зараз теж уже більше сиджу в інтернеті, навіть ті ж книги читаю уже там. А от дочка навпаки , до читання не дуже, але якщо щось зацікавить, просить купити книгу, не подобаэться ій в неті читати.