боже, а я думала я в дитинстві любила читати
але в мене саме ризиковане то було з книжкою залізти на горище сараю і там в сіні ховатись. Ну і ще лазила на величезний горіх над хатою, але там швидко знаходили.
А так в сіно духм'яне зарилась і читаю
, замість іти жуків збирати з 20 соток картоплі. А потім бігаю шоб не отримати від бабусі мухобійкою по жопі за те що шлангувала весь день. Але дідусь мене обожнював і захищав, тому мухобійкою отримувала рідко
А вдома читала попри заборону при світлі не ліхтарика, бо його зразу забрали, як просікли мої ночні читання
, а вмикала в кладовці світло і трооошечки відчиняла двері, якраз на моє ліжко падала смужка світла, вистачало на 1 сторінку. Мама сварилась сильно, а потім просто дозволила читати скільки хочу, бо зрозуміла шо від книжки не відірвеш, але хоч при нормальній лампі очі не попсую.
Зір до речі досі 100%, хоч і читала при будь-якому світлі, і в транспорті, і лежачи, і взагалі як тільки могла дотягтись до буковок - так і читала.