"Сосна́ сибі́рська (Pinus sibirica) — хвойне вічнозелене дерево родини соснових. Максимальна тривалість життя — 800–850 років, висота — до 35—45 м, діаметр стовбура — до 2 м. Росте у більшій частині Сибіру на висотах 100–200 м над рівнем моря, піднімаючись до 1000–2400 м у південному Алтаї. Відома в народі також як кедр сибірський, ця сосна широко використовується як джерело цінної деревини та їстівного насіння — так званих кедрових горіхів[1].
Раніше об'єднували в один вид з європейською кедровою сосною (Pinus cembra), яка має менші хвою та шишки, ніж її сибірський родич[2].
Розмноження[ред. • ред. код]
Розмножується сибірська сосна насінням. Сходи можливі й після 4 років відлежування. Шишки дозрівають у кінці серпня — на початку вересня наступного після цвітіння року і падають разом із насінням на землю.
Для садових насаджень насіння дерева краще сіяти в рік збирання, у кінці вересня — на початку жовтня, за місяць до замерзання ґрунту. Перші 20 років сосна росте дуже повільно — сантиметрів на 10 щороку. Далі — вже на 30-40 см в рік. У дорослому віці дерево погано переносить пересаджування. У 4-5 років його висота становить 15 см, у 10 років — до 1,5 м, у 20 — 2,5 м, у 30 — до 9 м, діаметр крони — 3 м. У 70 років сибірська сосна сягає 23 м заввишки, діаметр стовбура — 0,5 м. У 100 років висота дерева становить близько 27 м. Тривалість життя сосни може становити до 800–850 років.
Штучно дерево розводять і вегетативно — живцями, які прищеплюють на інших видах сосни — наприклад, на сосні звичайній. Живець верхівки дорослого кедра, прищеплений на підліткове дерево, добре приживається, швидко галузиться і вже через 3-4 роки дає шишки[5].
Найкращий час щеплення — перша половина травня, коли в прищепі (маленькому деревці сосни чи кедра) починають гнати смоли. Прищеплюють невеликий кедровий живець із брунькою на головний верхівковий торішній пагін[5].!
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1...8C%D0%BA%D0%B0