[Zaja]

У мене є обидва дерева й Талгарска красуня (від Бережнюк)й Парижанка. У всякому разі думаю, що є. Думаю тільки, а не впевнена, тому що обидві груші ще молоді, в однаковому віці. Весною буде три роки щепленню. Тому, звичайно, плодів з них ще не спробувала. Але я коштувала у моїх подруг. Талгарська красуня (точно вона) вже доволі старе дерево. Пошкоджене трутовиком. Щеплення від неї не виходили. Дерево високе на високорослій підщепі. Дотягтися до потрібних верхніх гілочок не можна. Хоч лети. Та поки що не вмію. Дерево таке, як твої, Аню. Росте серед городу (поля). Перманентно підморожене. Але плід дає. У кінці серпня – на початку вересня. Проблема – що впало, те пропало. Розбилося й каша. Хозяйка купила другу таку саму Талгарску красуню. На низькорослій підщепі. Смакувала, хоч і розбита, ця груша й мені.
Парижанка є в іншої моєї подруги. Пробувала й її. Висновок: схожі тільки на картинці. Парижанкою пригощалася десь у середині жовтня. Плід був смачний. Недавно зібрані груші на зберігання. Але зовсім інший. На той час солодкі, але ще невлежані, тверді.
Тому, як я коштувала, хоч не свої власні, але приблизно в одній місцевості (відстань до 30 км) обидві груші й ніхто поки що не написав відповідь, пишу я. Вважаю недоцільним порівнювати ці два сорти. При можливості мати два сорти, й бажанні, думаю, що садити обидва доцільно. Вони не конкуренти, час споживання різний. Тому й посадила обидва. Місце дозволяє.