Ранок сонячний. Чудова погода. Приїхали на річку, на те ж саме місце. Людей немає. Ми наодинці з красою. На схилах ліс виблискує на сонці, річка тиха, на мілких місцях ганяють зграйки рибок - мальків. Вода легенько обтікає розлогі плоскі камені, від них відходять кола і це безперервний процес.
Посиділа на камінчику. Пішла купатись. Заходжу в воду на міленькому, тут вода вже добре нагрілася на сонці. А далі - глибше місце. Теж вода не холодна, можна поплавати.
Від берега пару метрів мілко, а ближче до скелі стає глибше. Глибина 2-3 метри, вона починається не раптово, поступово, десь метра 4, може 5 перепливаю, і знову мілко. Чоловік хотів більше плавати, плавав вздовж, а я такий плавець, що лише перепливала глибину. Море задоволення.
Я в гірських річках рідко купаюсь, вода захолодна, а тут тепла.
Згодом приходять на пляж люди. Всі ведуть себе спокійно. Приходить група дітей з вихователем. Десь тут є дитячий табір. Вони прийшли пострибати у воду з дошки, яку місцеві любителі прилаштували на скелі. Дзвінкий дитячий гомін лунав недовго. Вони пішли. Після обіду прийшли на відпочинок люди, в основному приїжджі. Потім прийшли місцеві діти. Купались, стрибали з дошки, пірнали.
А ми таки знайшли місце, де витікає вапняк.