Перша - це Гшвіндт, невкривні троянди, які мають свій неповторний шарм. В нас чомусь вони не дуже популярні, я завіз кілька але інтересу вони не викликали. Друга маловідома і все як на долоні - ну класне ж цвітіння і сонця не боїться.
Щодо решти вражень: погляньте наскільки гарна Фіорентіна в розквіті, Хелла як ріка білих квітів, Баденер Зоммергрюс - цвіте від ніг до верхівки без лисих місць, синеви і боязні сонця. А гляньте яка витка Morning Juwel - старий сорт, чудовий а у нас не чув ніколи. А Баяццо - стовп квітів.
Сабріна також в силі - чудова троянда.
Величезна посадка Рітаузми показує всі переваги і недоліки - всі ці суцвіття треба зрізати на 40 см від землі щоб вона зацвіла другий раз - а вона колююююча. Краще Weg der Sinne - там теж зимостійкі родичі, вкривати не треба - море простих квітів і всі відтінки фарб.
Bellevue- чудовий оксамитовий вишневий колір і найніжніший запах.
Капрі - це як туго набита версія Леді Емми Гамільтон.
Inner Wheel, Yellow Meilland - ідеальні ландшафтні - це просто морська піна з квітів. Ноак як завжди король ландшафтів. І Пастелла, і Інка, і Country Girl - краса та й годі.
Може пропустив когось - згадаю за тиждень, на черзі кульгаве раллі до розарію Дортмунда, одразу Баден-Баден перед конкурсом і на закуску субота троянд в Штайнфурті. Сподіваюсь витримати.
