Коли ми купили наш будинок, під вікнами літньої кухні виявили купу каміння (чи то вапняк, чи то піщаник, досі не розібралася), наполовину врослого в землю. Колупаючись там, я назбирала його на "альпійську гірку" - тоді якраз була мода на "собачі могилки")) На щастя, із моєї затії нічого не вийшло, і від гірки я відмовилася. Але камені залишилися - один найбільший - непідйомний, від того нерухомий, а два трохи менших двоє чоловіків із ременями совали, тихо лаючись на кожне моє "ще трішки вліво, так, ні-ні, треба ще посунути, ні, так недобре, давайте назад". Решту каменів мені доводилося вписувати в композицію самостійно. Те, незважаючи на складнощі, і цей квітник пережив не одну метаморфозу, і навіть забуття на цілий сезон (соромно таке показувати, але нехай - може, хтось подивиться і подумає заспокоєно "о, то в мене ще не так все запущено"
) Отже, на моїй "кам'яниці" росли півонії з ірисами, гвоздиками, фалярисом і овечими вушками, там тимчасово 2 сезони жили хвойні, що зараз на клумбі-"крапельці", живорів клематис, виживали сіянці лаванди і тим'яну. Її забивали фалярис і ясколка, а ґрунтопокривна троянда розпускала по ній 5-метрові щупальці серед метрових бур'янів)))
2014. Троянда вже пересаджена на паркан, хвойні -- до парадного входу, ясколка, фалярис і вушка ще чекають свого часу
2015. Ага, десь там ще квіти ростуть
2016. Повне перепланування. Тепер там Хвойний камінь, Тим'янний камінь, Пустельний камінь (кактуси там ростуть). А загалом простір заповнюють скельники, рослини, які можна додавати в чай, і низькі цибулькові з сибірськими ірисами.
2017. Кам'яниця ще спить. (Дрібне каміння слугує в основному для позначення місць посадки. Під парканом для ширми, крім троянди, висаджені туї Смаргд та Ауреаспіката)
